Газпром блефує - йому скоро нікуди буде дівати свій газ

Газпром звертався із закликами про створення нових підземних газосховищ до урядів Німеччини, Бельгії, Австрії, Латвії, Білорусі і інших країн, причому часто їх озвучував особисто Володимир Путін...

Отож, газовий конфлікт між Україною і Росією вчора лише загострився. Увечері 4 березня «Газпром» скоротив постачання газу для Києва ще на 25%. Як висловився представникцієї кампанії Сергій Купріянов, зменшення подачі газу викликане неплатежами за нього українською стороною.

За інформацією російського газового монополіста, станом на 10.00 за московським часом 4 березня постачання газу до України скоротилися до 104 млн. куб. м газу на добу, що складає 75% від планових добових об`ємів. Отже, тепер газу від «Газпрому» для України надходить в об`ємі близько 70 млн. куб. м. на добу, замість планових приблизно 140 млн.

На такий різкий крок Москви надійшла не менш жорстка заява Києва. Зокрема, НАК «Нафтогаз України»  поширив у вівторок повідомлення, що у разі подальшого обмеження постачання газу з боку «Газпрому», компанія змушена буде «вдатися до адекватних і асиметричних дій» для захисту інтересів власних споживачів. І конкретизував - компанія може гарантувати безперебійний транзит європейським споживачам доти, поки це не загрожуватиме енергетичній безпеці України». Тобто, якщо Україні не вистачатиме газу для власних потреб, то можуть бути скорочені об`єми постачань російського газу для Європи. Провина ж за це ляже на російську сторону, що порушує головний принцип технічних умов взаємин між «Газпромом» і «Нафтогазом» у газовій сфері, - «забезпечення з боку НАК «Нафтогаз України» безперебійного і безаварійного транзиту російського газу європейським споживачам, за умови забезпечення газового балансу України».

Зрозуміло, що весь цей обмін «люб`язностями» між «Газпромом» і «Нафтогазом» носить більше політичний характер. Але є ще економічний і технічний аспекти цієї проблеми.

З економічної точки зору і Москва, і Київ зазнають зараз чималих збитків («Газпром» і «Нафтогаз» мають статус державних підприємств). Адже за недопоставлений споживачам газ ніхто платити не буде, відповідно, якийсь прибуток недоотримає «Нафтогаз», а ще більше - «Газпром». Але вельми цікава і технічна сторона питання. Адже ті об`єми газу, на які зараз Росія зменшила постачання, десь потрібно зберігати? Природно, що ні Туркменістан, ні інші азіатські країни, ні сама Росія не підуть на скорочення видобутку газу, оскільки таке і технічно складно зробити, та і взагалі - це прямі збитки?

Звичайно ж, як в Україні, так і в Росії сподіваються, що нинішня газова криза не триватиме дуже довго. Хтось поступиться, і все обмежиться лише невеликими поточними фінансовими втратами, які потім відшкодуються у разі укладання сприятливої (для однієї із сторін конфлікту) газової угоди. Проте, політики і, тим більше, експерти по обидва боки кордону зараз посилено прораховують всілякі варіанти. Зокрема, і форс-мажорний - якщо коса трапить на камінь, і дуже довго ніхто не захоче здаватися.

В цьому випадку питання, в принципі, стоїть таким чином: якщо «Газпром» (скоротивши постачання для української сторони) побачить, що Київ бере російський  газ, призначений для Європи, то вентилі на російсько-українському кордоні слід було б перекрити повністю? А куди у такому разі дівати газ фізично? Або Україна якимось чином дуже тривалий період часу зможе протриматися, не зменшуючи російські постачання газу європейським країнам, як довго «Газпром» зможе  десь розміщувати на своїй території його надлишки? Адже не спалювати ж чи випускати «зайвий» газ в атмосферу?

А ось при пошуку відповідей на ці запитання і з`ясується, що у «Газпрому» в його газовій імперії є одна вельми слабка ланка. А саме - брак ємностей газових сховищ. Наведемо деяку інформацію з цього приводу.

Газ зберігають у газових сховищах, які потрібні у зв`язку з тим, що в зимовий час споживання газу зростає в 5-10 разів у порівнянні з літнім періодом, - залежно від температур. Найбільш економічно вигідний варіант газових сховищ - це колишні газові і нафтові родовища. Тобто, у вичерпані колись свердловини просто закачується новий газ. Другий тип газових сховищ  - розташовані у водоносних пластах, які за структурою близькі до газових родовищ. А не так давно почали використовувати ще й третій тип підземних сховищ - у соляних пластах (сіль вимивають з пласта водою, і виходить порожнина для зберігання газу).

В Україні підземні сховища газу (ПСГ) створювалися на протязі майже 100 років (газ почали видобувати на території Західної України ще в 20-х роках минулого століття), і зараз вони можуть вміщати приблизно 32 млрд. кубометрів газу. У Росії на сьогодні сумарний об`єм більше двох десятків ПСГ складає 65-70 млрд. куб. м., а до 2010 року «Газпром» планує збільшити об`єми активного газу (того, що можна викачати) в ПСГ до 82 млрд.

Переконався «Газпром» у тому, що об`ємів наявних в Росії ПСГ вкрай недостатньо, взимку 2006 року, а вона, нагадаємо, видалася дуже холодна. «Газпром» був змушений тоді терміново ввести в експлуатацію близько сотні законсервованих свердловин, звернувся з проханням збільшити постачання газу в трубу до незалежних виробників, ну і, звичайно, почав прискорено відкачувати газ з підземних сховищ.  За підсумками I кварталу 2006 року план по відкачуванню газу зі сховищ був перевищений на 22,4%. Всього «Газпром» за опалювальний сезон забрав тоді зі своєї підземних запасників 48,3 млрд. кубометрів газу.

Найбільше російське підземне сховище розташоване, наприклад, у Рязанській області - Касимовське ПСГ, що забезпечує газом  Москву, Тулу, Рязань, Калугу, Тамбов і Ярославль. Ставропольське ПСГ (що спеціалізується на туркменському газі) забезпечує в зимовий час газом південні регіони Росії. А ось в районі Ленінградської області - для забезпечення газом Санкт- Петербургу - немає достатніх за об’ємами ПСГ (лише одне маленьке - на 200 млн. кубометрів).

«Газпром» проводить в останні роки політику створення нових підземних сховищ. І не тільки в самій Росії, але і в інших державах, що потрібне для більшої надійності російського газового експорту. У минулому і позаминулому роках «Газпром» звернувся із закликами про створення нових ПСГ до урядів Німеччини, Бельгії, Австрії, Латвії, Білорусі і інших країн, причому часто їх озвучував особисто російський президент - Володимир Путін. Не всі європейські держави йдуть у цьому плані назустріч устремлінням Москви. Так, минулого року компанії Wingas (спільному підприємству «Газпрому» і німецького газового концерну Wintershall) не дали дозвіл на будівництво підземного сховища газу  у Великій Британії.

Проте особливо велике значення має сьогодні та обставина, що в порівнянні із зимою 2005-2006 року дві минулі зими видалися вельми теплі. Внаслідок чого відбулося значне скорочення об`ємів імпорту російського газу країнами Європи. Зокрема, в першому півріччі 2007 року в порівнянні з відповідним періодом 2006 «Газпром» скоротив постачання газу до Західної Європи майже на 25%.

У зв`язку з чим російські ПСГ зараз значною мірою заповнені газом, до того ж з настанням весни споживання газу щодня скорочується (в Україні, зокрема). Крім того, більше 20 млрд. кубометрів з наявних 65 млрд. об`ємів російських ПСГ є так званим довгостроковим резервом, який може бути використаний при настанні ще більш форс-мажорних обставин, ніж мороз. На російсько-українському кордоні, для порівняння, щорічно проходить близько 180 млрд. куб. м. газу (для України - 50-55 млрд.).

«Тепла зима і зниження об`ємів продажів призвели до того, що у сховищах російського газового холдингу «Газпром» виявилося багато зайвого газу. Проте потужності сховищ на межі, через що «Газпром» шукає альтернативні варіанти», - так писала про ситуацію з російськими ПСГ «Лента.Ру» (17.08.2007).

Таким чином, у ПСГ на території Росії, куди «Газпром» вже третій день направляє газ, який недопостачає для України, зараз немає великих вільних просторів для розміщення додаткового газу. І якщо уявити собі, що конфлікт між Москвою і Києвом довго не знаходитиме вирішення, а «Газпром» і далі буде знижувати подачу газу в українську трубу (як учора ввечері пообіцяв Купріянов), то російський і середньоазіатський газ скоро просто нікуди буде дівати. Тобто, «Газпром» не здатен фізично витримати власну блокаду протягом тривалого часу.

Ну а, крім того, вигадка зі скороченням подачі газу для України означає додаткові витрати «Газпрому» на даремне перекачування блакитного палива в ПСГ і назад. Ще більших збитків «Газпром» напевно зазнає внаслідок втрати до нього довіри європейських партнерів, як ненадійного постачальника газу. Адже всім у світі цілком зрозуміло, що Москва руками «Газпрому» здійснює зараз тиск на Україну.

Україні ж, мабуть, варто нарешті проявити рішучість у протистоянні з «Газпромом», який не зможе довго протриматися у своїй затятості. Адже тільки в цьому полягає сенс того, що Київ володіє унікальною газотранспортною системою (включаючи ПСГ), завдяки якій Росія щорічно отримує від експорту газу до Європи десятки мільярдів доларів прибутку.

 Юрій Глухов

УНІАН в Google News