Україна ще не визначила своєї позиції щодо статусу Косово.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив Президент України Віктор ЮЩЕНКО у Дніпропетровську.
Він сказав, що дав доручення міністру закордонних справ України провести двосторонні консультації зі стратегічними партнерами України – ЄС, Росією, США та іншими для наближення до прийняття рішення.
В.ЮЩЕНКО підкреслив, що Україна виходить з національних інтересів і міжнародного права, говорячи про «таке особливе рішення».
Він висловив думку, що непоступливість і радикалізм сторін, які приймають безпосередньо рішення щодо визнання чи невизнання суверенітету Косово, значно шкодить загальному процесу.
Водночас, Україна виходить з того, що для рішення визнання або невизнання суверенітету для більшості країн ще потрібен час. Він вважає, що для того, що більшість країн ще не висловила свою точку зору, є багато причин. Перша, за словами В.ЮЩЕНКА, визначає і українську поведінку. «Ми виходимо з того, що можливості переговорного процесу, можливості переговорного врегулювання ще не вичерпані», - сказав Президент, додавши, що сьогодні варто дочекатися того, чим завершиться розгляд даного питання в Раді безпеки ООН. Він підкреслив, що для України є дуже важливим рішення Ради безпеки ООН, позиції ОБСЄ, Євросоюзу.
В.ЮЩЕНКО підкреслив, що Україна хотіла би, аби Рада безпеки ООН знайшла більш чітке глобальне міжнародне рішення щодо даного питання. При цьому Президент зауважив, що для кожної країни рішення є непростим, оскільки є ті чи інші підстави для стримування.
«Формула і модель врегулювання статусу Косово не є прецедентом, навіть виходячи з того, що по цьому замороженому конфлікту існує спеціальне рішення Ради безпеки ООН, і вже саме це рішення робить розгляд цієї ситуації як безпрецедентний», - сказав Президент. Він підкреслив, що Україна буде підходити до ухвалення свого рішення щодо статусу Косово не як до прецеденту стосовно інших заморожених конфліктів.
Як повідомляв УНІАН, 17 лютого 2008 року парламент Косово одноголосно ратифікував Декларацію про незалежність краю.
Бєлград визнав акт про проголошення краєм незалежності недійсним і закликав міжнародне співтовариство "анулювати його як такий, що суперечить міжнародному праву".
