Чим загрожують дострокові вибори

Минуло всього якихось чотири місяці з дня завершення останньої виборчої кампанії, як українські політики щосили заговорили про нові дострокові парламентські вибори.

Деякі з них вже поспішили назвати 5 лютого датою початку відліку 30-денного терміну бездіяльності Верховної Ради, яка продовжує блокуватися депутатами з фракцій Партії регіонів і КПУ. Якщо протягом вказаного часу парламент не запрацює, то Президент отримає право достроково припинити його повноваження згідно статті 90 Конституції України.

Позачергові вибори можуть бути призначені главою держави через 60 днів після припинення повноважень Верховної Ради – так говориться в статті 77 Конституції. Отже, якщо парламент після 5 лютого не почне функціонувати протягом місяця, то наступні вибори можливі вже в травні.

Проте, знову таки, статтею 90 Конституції передбачено, що повноваження парламенту, вибраного на позачергових виборах, не можуть бути припинені протягом одного року. При дотриманні цієї конституційної норми наступні вибори у Верховну Раду можуть бути призначені Президентом у жовтні нинішнього року.

Вірогідність дострокових виборів осінню 2008 року бачиться сьогодні вельми високою. Зокрема, про їх можливість заявив в інтерв`ю Віктор Янукович . Хоча його фрази про це прозвучали не дуже упевнено, адже потім лідер Партії регіонів знову завів стару пісню про новий формат коаліції.

Як би там не було, але тема живо обговорюється. І всіх українських політиків, зрозуміло, зараз гостро хвилює можливий результат нової виборчої кампанії – хто програє від перевиборів, а хто виграє.

Думки більшості політичних аналітиків схожі. Зараз, за рахунок значного підвищення пенсій, зарплат, соціальної допомоги і у зв`язку з виплатами компенсацій в Ощадбанку, росте рейтинг Юлії Тимошенко і, відповідно, її політичної сили. Втрачають же народну підтримку – і цей факт також визнають багато політологів – «регіонали». Не додає їм балів і блокування роботи парламенту у зв`язку з проблемою "листа трьох",  яка мало кого з українців серйозно хвилює.

У цьому плані вельми показовим було голосування гостей останньої «Свободи слова з Савіком Шустером». А це двісті чоловік, зібраних соціологічною службою зі всіх регіонів України, різних за статтю, віком і рівнем освіти.

Таке голосування підтвердило згадані вище оцінки експертів і, думається, заслуговує уваги. Пропонуємо провести деякі підрахунки. Отже, у присутніх на передачі двохсот українців запитали, які партії або блоки вони підтримали 30 вересня минулого року і як би проголосували, якби парламентські вибори відбулися найближчої неділі. З`ясувалося, що Партія регіонів втратила б 6,9% голосів в порівнянні з результатами останніх виборів, БЮТ додав би 2,9%, НУ–НС – мінус 0,5%, КПУ – плюс 0,4%, Блок Литвина – плюс 1,6%, СПУ – на колишньому рівні, проти всіх – плюс 4,7%.

Якщо пригадати результати останніх дострокових виборів (ПР – 34,37%, БЮТ – 30,71%, НУ–НС – 14,15%, КПУ – 5,39%, Блок Литвина – 3,96%, проти всіх – 2,73%) і врахувати названі поправки, то у разі проведення виборів в ці дні вийшов би такий результат голосування:

Блок Юлії Тимошенко – 33,61%, 176 мандатів;

Партія регіонів – 27,47%, 144 мандати;

Наша Україна – Народна самооборона – 13,65%, 71 мандат;

Комуністична партія – 5,79%, 30 мандатів;

Блок Литвина – 5,56%, 29 мандатів;

Проти всіх – 7,43.

Таким чином, Партія регіонів недолічилася б 21 голосу у Верховній Раді, НУ–НС втратив би один мандат, фракція БЮТ збільшилася б на 20 багнетів, комуністів стало б на 3 людини більше, у Блоку Литвина додалося б 9 депутатів.

Однозначно виграв би при такому розкладі тільки БЮТ – маючи найбільшу фракцію у Верховній Раді. На цьому фоні ще блідіше стали б виглядати НУ–НС і почесний куратор цього блоку Віктор Ющенко, що для нього є не дуже бажаним напередодні президентських виборів.

КПУ і Блок Литвина, не зважаючи на збільшення своїх фракцій, як це не парадоксально, теж програли б. Адже коаліція БЮТ і НУ–НС тепер налічувала б 247 депутатів, і в цій ситуації необхідність умовляти дрібні фракції з якого-небудь голосування просто відпадає.

Але більше всіх постраждає в даному випадку, зрозуміло, Партія регіонів. Частина її електорату перекинеться на сторону БЮТ, Блоку Литвина і КПУ. «Регіонали» вже не зможуть більше хвалитися найбільшою чисельністю своєї фракції, що давало їм нібито право на формування парламентської більшості. Такий розвиток подій не на руку Віктору Януковичу – як одному з майбутніх претендентів на президентську булаву.

Але існує сценарій, який був би для Партії регіонів ще сумнішим... Причому різко впасти можуть рейтинги не тільки Януковича і його політичної сили, але і Президента Ющенка.

Вже всім абсолютно очевидно, що завуальоване раніше протистояння Президента, його Секретаріату і Юлії Тимошенко в останні дні перейшло у відкриту форму. Раніше Віктор Андрійович і Юлія Володимирівна порізно озвучували різне бачення, наприклад, з проблем газових постачань до України, щодо впливу на інфляцію компенсаційних виплат в Ощадбанку та інше. Тепер же Президент пішов на конкретний крок, який перешкоджає планам уряду зі швидкої приватизації, – він свої Указом не дозволив Кабміну усунути Валентину Семенюк з посади голови ФДМУ. Наслідки цього різкого вчинку можна передбачити.

Держбюджетом передбачено лише 6 млрд. грн. на виплати компенсацій знецінених вкладів. З 11 січня до 5 лютого Ощадбанк виплатив трохи більше 330 млн. дол. компенсацій – це приблизно 1,7 млрд. грн. Темпи виплат вказують на те, що 6 млрд. грн. закінчаться протягом декількох найближчих місяців. А ще 12 млрд. грн. на дані цілі передбачено виділити за рахунок надходжень від приватизації.

Якщо ж протягом найближчого часу Кабміну не вдасться продати Одеський припортовий завод, «Укртелеком» або інші крупні об`єкти, то грошей на подальші виплати компенсацій може не виявитися. Адже багато людей записалися в Ощадбанку на реєстрацію за отриманням своєї тисячі гривень на багато місяців наперед. Зрозуміло, громадяни обуряться, якщо дані виплати будуть раптом припинені. І пригадають, як Тимошенко і Турчинов закликали народ не вистоювати в чергах – грошей на всіх, мовляв, досить, ми вам це обіцяємо.

У ситуації, що складається, голосно грюкнути дверима може через кілька місяців вже Юлія Тимошенко. Фракція БЮТ або вийде з коаліції – в розрахунку, що більшість членів фракції НУ–НС навряд чи підуть на альянс з Партією регіонів, або знову здасть свої депутатські мандати (їх у них 156). Тимошенко і депутати з БЮТ протягом виборчої кампанії, звісно, постараються дохідливо пояснити народу, що втіленню в життя благих намірів уряду з виплати компенсацій, істотному підвищенню соціальних стандартів, приборканню інфляції, а також по боротьбі з корупцією, по відміні депутатських пільг і т.д. завадили Ющенко на пару з Януковичем. Президент ставив палки в колеса уряду, а «регіонали» не давали працювати Верховній Раді.

У надзвичайній здатності Юлії Володимирівни переконувати українців, напевно, ніхто не сумнівається. Тому завершитися така виборча кампанія може повним тріумфом Тимошенко.

На сьогодні абсолютно очевидно, що політичні сили, що добиваються дострокових парламентських виборів, – зокрема шляхом провокації на це бютівців – дуже сильно ризикують. Бачаться логічнішими міркування тих опонентів Тимошенко, які пропонують просто почекати, – поки вона надірветься під вантажем власного соціального і політичного популізму. Адже замахнулася вона дуже широко, а проколів різних калібрів (відверто слабка організація роботи Ощадбанку, шокуюча січнева інфляція і т.п.) предостатньо.

Втім, не виключено, що Юлія Володимирівна і сама не проти розіграти козирну для неї карту дострокових виборів – навіть якщо зараз вдасться подолати гальмування президентською стороною приватизаційних устремлінь. Треба сказати, що труднощів у Тимошенко з пошуком інших приводів для відповідних дій не передбачається.

Юрій Глухов