Якщо вибори відбудуться, то під гаслом: НАТО проти виплат Ощадбанку

Минулого тижня однією з найбільш обговорюваних була тема позачергових парламентських виборів. Чи можливі вони за Конституцією? Якій політичній силі вони вигідні? Хто і з якою метою педалює цю тему? Ці питання обговорювалися на круглому столі за участю експертів.

Андрій Єрмолаєв, політолог

МИ ВХОДИМО В ЕПОХУ ПОШУКУ СВОГО БОНАПАРТА

Цього року слід відмовитися від змін до Конституції. Не тому, що її не потрібно міняти, а тому що найбільш благі пропозиції та проекти, хоч би в якому центрі вони розроблялися, не можна приймати за два місяці галопом. Це дискредитує не тільки саму ідею, а й перетворює конституційний процес на каламутну воду.

Нинішня ситуація нагадує Францію 1793 року. Коли криза жирондистів призвела до пошуку “фігури порядку”. Ми входимо в епоху пошуку свого Бонапарта. Найцікавіше, що на роль Бонапарта є два претенденти. І це не “біло-голубі”.

Це Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко. Один це намагається робити легально, спираючись на підтримку великої олігархії, Секретаріат, розробку ініціативного конституційного процесу, через Конституцію. Друга це робить за фактом, просто опираючись на волю народу, яку вона культивує за допомогою грошей Ощадбанку. Це два шляхи до одного результату.

Чи можна щось змінити? Так, якщо в один час – 2009 року – провести президентські та парламентські вибори.

Чому всі кажуть, що в нас парламентська криза? Закінчили рік “на ура”, прийняли бюджет, сформували коаліцію... Почався новий рік – декілька днів блокували трибуну, покричали... Минуло всього кілька днів...

Можливо, це димова завіса для чогось іншого?

Парламентською кризою знімаються інші питання: про інтриги, пов’язані з підготовкою програми приватизації, про бюджетний процес. Адже технологічно парламентська криза вирішується за один день, коли фракція Партії регіонів просто реєструється, і починається сесія.

Невід’ємною частиною цього конфлікту є конфлікт навколо влади. Якби його не було, еліти могли б жити й за нині чинним правом. Воно не гарне і не погане. Воно є, але його не дотримуються, причому не дотримується всіма учасниками.

Михайло Сирота, народний депутат (Блок Литвина)

ГАЛАС НАВКОЛО НАТО – ЛИШЕ ПРИВІД, ЗА ЯКИМ ПРИХОВАНО ТЕ, ЩО “РЕГІОНАЛІВ” УСУНУЛИ ВІД РОЗПОДІЛУ МАЙНА

Майбутніх дострокових перевиборів в Україні не буде. Ні парламентських, ні президентських. Тут можна всім заспокоїтись. Відбудеться все так, як написано в книжці, яка називається Конституція України.

Є об’єктивні та суб’єктивні причини нинішньої ситуації в Україні, у тому числі й у політиці.

Глобальна причина – майбутні геополітичні центри реалізують свою програму переходу України на двопартійну систему, яка призводить до розколу України по Дніпру. І всі геополітичні сили отримують максимальну вигоду, абсолютно ігноруючи інтереси суспільства. Не треба дивуватися тому, що між очільниками БЮТ і Партією регіонів системно проходять переговори про підняття прохідного бар’єра на виборах до парламенту. Я не здивуюся, коли на наступних парламентських виборах нам конституційною більшістю голосів запропонують 10-відсотковий, щоб остаточно розчленувати Україну.

Другий фактор – остаточний перерозподіл державного майна. Насправді блокування Партією регіонів трибуни нібито через вступ до НАТО – це тільки привід. За цим приводом приховано те, що Партію регіонів усунули від остаточного розподілу державного майна і земельних ресурсів. Сьогодні президентські вибори розглядаються не як важіль боротьби, не як повноваження. Повноваження і влада нікому не потрібні. Потрібне конкретне реальне державне майно, яке має перейти у власність фінансово-політичних груп, які сьогодні контролюють Україну. Саме з цим пов’язана боротьба в парламенті.

Депутати не знімуть депутатську недоторканність, не запровадять “імперативний мандат”, а власність розподілять на свою користь повністю. Конституція до президентських виборів змінена не буде, референдуму щодо Конституції теж не буде. І тільки після президентських виборів, очевидно, у парламенту настане можливість (сподіваюсь, шостого скликання) набрати 300 голосів для завершенню конституційної реформи.

Володимир Фесенко, політолог

ЯКЩО ВИБОРИ ВІДБУДУТЬСЯ, ТО ПІД ГАСЛОМ: “НАТО ПРОТИ ВИПЛАТ З ОЩАДБАНКУ”

На мій погляд, блокування трибуни Верховної ради жодним чином не пов’язане з провокуванням дострокових парламентських виборів. Нема в цьому логіки. НАТО сьогодні – це не лише привід.

Виграє на можливих виборах БЮТ. Але чому Тимошенко сказала, що не хоче дострокових виборів? Є синиця в руках, то навіщо журавель у небі... Якщо б вона мала переконання, що дострокових виборах отримає десь 45% голосів – не менше, – щоб сформувати лише силами БЮТ нову парламентську більшість, тоді б вона ризикнула й пішла б на такий варіант. Але зараз для БЮТ це дуже ризиковано. Краще все-таки зберегти себе при владі, ніж ризикувати виборами, які можуть бути використані для її усунення.

Безумовно, Партія регіонів утратить від цих виборів. Але що важливіше: втратити якихось 20 депутатських мандатів і спробувати переформувати коаліцію та уряд чи залишити все, як є? Можна спробувати, але дуже ризиковано.

Чи є інтерес Президента в дострокових виборах? Формально ні. Але зараз половина, навіть 2/3 фракції НУ–НС – не під контролем Президента. На виборах, хай навіть за рахунок зниження рейтингу, можна сформувати цілком керовану фракцію. Хто б не очолював пропрезидентський блок, навіть Порошенко, – близько 10 відсотків він набере. Це рейтинг не Луценка, не Кириленка. Це є рейтинг Ющенка.

Але це надто ризикована гра. Для Президента баланс “за” і “проти” дуже складний. Якщо ці вибори відбудуться, то їхній головний порядок денний сформовано так – “НАТО проти виплат з Ощадбанку”.

Не оцінюватиму ймовірність проведення позачергових парламентських виборів, але останні події її підвищують.

Якщо протягом 30 днів пленарні засідання сесії не проводять – а з 5 лютого можна формально почати відлік, – то десь на початку березня Віктор Андрійович замислиться: “А чи не зробити мені подарунок до 8 Березня одній дуже гарній жіночці?” І хтозна – який буде цей подарунок.

Олексій Гарань, політолог

ТЕМА ПДЧ – ЦЕ ЛИШЕ СПОСІБ ТИСКУ НА ПРЕЗИДЕНТА 

Причини кризи в парламенті досить прості, і ми про них знаємо. Коаліція справді має дуже невелику перевагу. Хоча в кінці минулого року ми побачили, що з цією невеликою перевагою коаліція цілком може працювати: був затверджений склад уряду, бюджет, ситуативно до голосувань почав долучатися спочатку Блок Литвина, а потім і частина комуністів.

У Сенаті США співвідношення сил 49 на 49 + 2 незалежних, які долучаються до демократів. Виходить 51 на 49. І приймалися закони, бюджет, усе працювало...

Коаліція в Україні цілком могла б працювати, якщо існує єдність тих сил, які її утворюють. Маємо говорити про узгодженість дій Президента і прем’єра. Тимошенко почала непогано працювати в кінці минулого року. А зараз справді є проблеми. І ці проблеми намагається використати інша сторона.

Іде дезорганізація парламенту. Ким вона викликана? Вона викликана цілями абсолютно конкретної політичної сили. ПДЧ – це є абсолютно надуманий привід.

Про НАТО можна говорити на телеекранах, але в експертному середовищі ми розуміємо, що цей привід – надуманий.

Можливість компромісу є, її сто разів проговорювали: це прийняття постанови ВР, де буде записано, що вступ до НАТО здійснюється тільки через референдум. Зараз ця тема використовується з політтехнологічною метою. Я розглядаю це як тиск на Президента.

Дострокові вибори країні не потрібні. Якщо основні політичні сили й говорять про них, то говорять як про варіант. Суспільство справді втомилося від цього. Якщо торік дострокові вибори були суспільно-політично виправдані, то цього разу такого виправдання просто немає.

Коли Янукович каже, що прагне дострокових виборів, то в мене виникає запитання: на кого Віктор Федорович працює? Ми розуміємо, що на дострокових виборів переможцем буде не Партія регіонів, а БЮТ, до якої приєднається, очевидно, “Народна самооборона”.

Я не виключаю варіант дострокових виборів, але це зараз не відповідає ні інтересам суспільства, ні інтересам опозиції, ні інтересам Президента.

Костянтин Матвієнко, політолог

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ ДІЄ В ІНТЕРЕСАХ ЮЩЕНКА

На сьогодні Ющенко як останній доказ королів викочує нам конституційну кризу. І парламентська криза має бути в очах суспільства підтвердженням того, що ця конституційна система не працює, що треба звертатися напряму до народу з конституційним референдумом і повністю переформатувати Конституцію.

Мене не здивує, якщо там повністю зникне норма про два терміни для Президента. Якщо з прийняттям нової Конституції Президент спробує наполягати на тому, що він зможе балотуватися і на третій термін, як це свого часу намагався зробити Кучма...

Отже, на сьогодні Партія регіонів, зриваючи роботу парламенту, діє в інтересах Віктора Ющенка.

Анна Ященко