Тимошенко знову хоче регулювати ціни?

Якщо влада хоче регулювати ціни, тоді хай відшкодує збитки...Епоха дешевих продуктів закінчилася... Можна створити держплан, але тоді не буде місця ринковій економіці... Експертні оцінки

В умовах стрімкого зростання цін на продукти харчування  український уряд вирішив ввести державне регулювання на деякі продовольчі товари першої необхідності. Підготували навіть проект рішення Кабміну “Про затвердження Порядку формування цін виробників продовольчих товарів, щодо яких введено державне регулювання”. Згідно з документом, пропонується ввести єдиний порядок формування цін на так звані соціально значимі продукти харчування: борошно, хліб, яйця. Крім того, дія закону розповсюджується на молочну і м`ясну продукцію. Таким чином держава намагається стабілізувати ціни на основні продукти харчування.

Але виробники продтоварів виступили проти такого кроку. Вони стверджують, що зростання цін неминуче у зв`язку з подорожчанням всіх складових собівартості товару. Регулювання цін виробники вважають поверненням до планової економіки. На круглому столі, який пройшов у столиці 6 лютого, українські аграрії висловили свої аргументи.

Олександр Бакуменко, президент Асоціації птахівників України:

ЯКЩО ВЛАДА ХОЧЕ РЕГУЛЮВАТИ ЦІНИ, ТО ХАЙ ВІДШКОДОВУЄ ЗБИТКИ

У всьому світі ціну регулює попит і пропозиція. Немає дешевих продуктів харчування. Зерно вперше за останні 70 років подорожчало в 2,5–3 рази. Це джерело нашої всієї собівартості. 

Наведе приклад по м`ясу. Якщо м`ясо птиці включає собівартість комбікорму, який займає 65–75%, а зерно подорожчало в 2,5 раза, то про яку низьку ціну на м`ясо ми зараз можемо говорити? Питання в іншому – у України є особливість: у нас один з найнижчих рівнів купівельної спроможності. А продукти харчування – основа національної безпеки держави. У нас є багаті прошарки, а є соціально незахищені. Ось тут і потрібні адресні дотації для того, щоб і вчитель, і пенсіонер одержав гроші, на які міг би купити продукти харчування. Якщо собівартість різко підвищилася, то як сьогодні може функціонувати суб`єкт ринку, якщо це адекватно не відіб`ється на ціні? Тільки наші птахівницькі підприємства в технічне переозброєння, реконструкцію, нове будівництво вклали $2,5 млрд. Ми абсолютно конкурентоздатні. А те, що намагається зробити сьогодні уряд, – це крок назад.

Якщо влада хоче регулювати ціни, тоді хай відшкодує нам збитки, виставить рівень рентабельності – і ми працюватимемо. Але держава не в змозі. Немає того бюджету, який буде це компенсувати.

Ціни вгору ми не можемо піднімати, тому що низька купівельна спроможність, а з іншого боку – всі складові нашої собівартості – зерно, енергоносії, мінеральні добрива – ніхто не регулює.

Володимир Слабовський, президент Всеукраїнської асоціації пекарів:

ЕПОХА ДЕШЕВИХ ПРОДУКТІВ ЗАКІНЧИЛАСЯ

Епоха дешевих продуктів закінчилася. Навіть у доповіді ООН про це мовилося. Закінчилася у всьому світі, і в нашій країні зокрема.

Ми, харчовики, постійно знаходимося під невсипущою увагою часто змінюваної влади. Раніше тільки ми (пекарі) і зерновики були під найбільшим пресингом. Зате тепер владі вдалося консолідувати всіх харчовиків. Адже зараз придавили всіх – і м`ясників, і молочників. Я дуже вдячний, адже нам тепер можна буде об`єднатися не в Асоціацію хлібників, а в Асоціацію харчовиків і разом одним фронтом боротися за свої права. 

Чому Одеська обласна адміністрація говорить, що хліб вищого сорту теж повинен бути соціальним? Це дорогий хліб – вищого сорту. Якщо ми хочемо, щоб людина не померла з голоду, чому ми даємо йому булочки? Таким чином ми дотуємо того, хто їздить на “мерседесах”, кому все одно скільки коштує хліб – 2 грн. або 20 грн. Датуємо за рахунок виробника, за рахунок тих людей, які стоять в цеху.

Леонід Козаченко, голова Української аграрної конфедерації:

МОЖНА СТВОРИТИ ДЕРЖПЛАН, АЛЕ ТОДІ НЕ БУДЕ МІСЦЯ РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Сільське господарство – особливий вид бізнесу, а бізнес має свої правила. Якщо в ринковій економіці бізнес не живе за правилами ринкової економіки, то бізнесу не існує взагалі. Якщо ми приймемо дану ухвалу, то щодня одержуватимемо від влади установку: якою буде ціна  на хліб, м`ясо, інші продукти споживання. Механізм відштовхується від якоїсь середньої собівартості продукції. Але якщо ця середня собівартість і влаштовує сучасні підприємства, то для підприємства, яке має устаткування, що зістарилося, ця середня собівартість і 5% рентабельності означає, що воно просто стане банкрутом.

Якщо створити держплан, як це було за радянських часів, – тоді немає жодних проблем. Можна диктувати ціну. Можна закладати в держплан бюджетні кошти, тримати ціну, рентабельність виробництва, але тоді немає місця ринковій економіці.

Якщо ми регулюємо ціну на газ, то для окремих суб`єктів господарювання і для окремих категорій населення вона різна. Зазнає збитки НАК. Хто їх компенсує? Держава. Тому що це держпідприємство. Якщо в нашому випадку точно так само зазнають збитки суб`єкти господарювання, то чому держава їх не компенсує?

Якщо влада поставляє дешевші борошно і зерно з Держрезерву , збитки несе Держрезерв. Якщо б ці збитки йшли у вигляді дотацій людям , було б набагато вигідніше, аже це абсолютно ідентично - що покрити збитки держрезерву за рахунок дешевшого зерна чи борошна,  що компенсувати людям через субсидії. Але ми поступаємо таким чином, що знищуємо бізнес, знищуємо конкуренцію – двигун ринкової економіки.

Підприємець – годувальник держави, він платить податки. А у нас все приймається через призму того, що влада має право регулювати. Давайте сьогодні регулювати ціну на хліб, на молочні продукти, на м`ясні продукти. Для простих людей це звучить непогано, тому що вони не розуміють суті проблеми. Треба думати про наслідки таких процесів. Адже таким чином можна регулювати що завгодно. Можна, наприклад, ухвалити рішення про заборону реєстрації шлюбу, якщо чоловік на п`ять років старший або на 10 кг важчий за дружину, тому що це шкодить здоров`ю.

Анна Ященко