Хто сотворить чудо української економіки: Тимошенко чи Держкомстат?

Ви помітили, що кадрові зміни зовсім не зачепили Держкомстат? Посадовці на Еспланадній – як на закланні. На той випадок, якщо статистика почне говорити не те, що від неї хочуть почути?..

Січень добігає кінця, і на початку лютого Держкомстат почне оприлюднювати першу в цьому році офіційну статистику. Якщо у січні-лютому звітність ще буде носити дещо інерційний характер і впадатиме у вічі штампик від попереднього уряду, то чим далі у весну, тим більше щоденна інформація на сайті Держкомстату  і, меншою мірою, Казначейства  даватиме відповідь на низку сакраментальних питань. Поза сумнівом, найдискутабельнішим з них буде інфляційний герць. Чи розведуть руками від своєї безпорадності і від свого кричущого незнання українських реалій економісти всіх гатунків, які сьогодні наввипередки переконують, що виплата заощаджень – це розгонка інфляційного реактора? Чи примусить їх статистика визнати, що Ю.В таки права і що в економіці таки трапляється чудо, якщо у неї заповзятий керманич із мудрими радниками? Чи посиплють сивочолі голови попелом привселюдно?

Втім, січнева статистика вже почала заповнювати інформаційний простір. Середній розмір пенсії у січні порівняно з минулорічним груднем зріс на 27 відсотків і склав 750 гривень на противагу 590 гривень місяць тому. Щомісячні видатки Пенсійного Фонду зросли на 2 мільярди гривень. Це найбільше підвищення пенсій з часів їх рвучкого вересневого перегляду у 2004 році, спровокованого президентськими перегонами.

Які ще одкровення можна очікувати від статистики?

Рівень наповнюваності бюджету. У січні він традиційно похмільно-хаотичний, і плановий розпис ще підлягає коректуванню (а якщо дуже потрібно, то і підлаштуванню під необхідний результат, як це неодноразово траплялося у минулому). І все ж шила у мішку не приховаєш, якщо справи підуть кепсько. У випадку недовиконання планових показників найвагоміше виправдання у митниці – непокора польських колег паралізувала товаропотоки і надходження від митних податків і зборів. З іншого боку, обмеження вексельних розрахунків може компенсувати недобір.

У податкової ці два останніх дні місяця теж жнива – виставленої планки треба досягнути будь-що, а бажано й перескочити. Втім, у випадку недовиконання планових показників у фіскалів також є на кого списати – на відшкодування ПДВ. Нажахані розпорядженням Кабміну про перевірку податкових інспекцій на предмет ретельного відшкодування ПДВ, податківці чи не наввипередки кинулися повертати мінусове сальдо платникам. Втім, шедроти і лібералізм ДПА у відшкодуванні ПДВ довго тривати не можуть, оскільки далі може виникнути ситуація, за якої «кидайте, батьку, торгувати, бо нічим вже здачі давати». Тим паче, що над органами стягнення дамокловим мечем висить настанова Ю.В. – вдвічі збільшити цьогоріч податкові надходження до бюджету.

Головне, щоби в цій гонитві за надходженнями (головна мета яких – уможливити еспонентне зростання соцвиплат) фіскали не доходили до абсурду. Як в Білорусі, де на митниці сябри мають платити в бюджет за кожен кілограм багажу, що перевищує 25 кг. А втім, як ви охарактеризуєте інформацію, яка несправедливо залишилася непоміченою? Пильні столичні податківці вже виставили багатотисячні рахунки власникам віл і котеджів, які здавали їх на новорічні свята і приховали доходи від казни. Якщо не абсурд, то абсурд light. Не в тому сенсі, що це протизаконно чи цього не потрібно робити, а в тому, що такі пориви виглядають дещо неорганічно пришелепкуватими на тлі того, як податкова оподатковує (чи скоріше – не помічає) т.з пасивні доходи.       

Інфляція. Крива індексу споживчих цін у січні, спадатиме вона чи знову спинатиметься, сприйметься урядом спокійно. У першому випадку це буде визнано заслугою, у зворотньому – спишуть на капусту Азарова і сезонність. Однак чим далі, тим більше інфляція ставатиме для уряду або Гідрою, якій треба рубати голови, або пластиковим щитом, яким можна захиститися і від каменюк опозиції, і макроекономічних сентенцій Президента. Адміністративні мачете для обрубування інфляційних щупалець вже гостряться, як-от в проекті урядової постанови«Про затвердження Порядку формування цін виробників продовольчих товарів щодо яких запроваджене державне регулювання ". Якщо раніше державні органи обмежувалися встановленням ліміту на роздрібні надбавки, то тепер цінова інспекція матиме право на рентгеноскопію всього процесу ціноутворення, на продтовари, особливо на рівні гуртової торгівлі. Схоже, є таки щось спільне між урядами Януковича та Тимошенко – це підозра в тому, що саме гуртовики є розсадниками інфляційних збудників, і саме на цьому рівні це інфляційнонебезпечне середовище має бути продезинфіковане.

Оплата населенням житлово-комунальних послуг. Чи знизиться у січні рівень проплати населенням комунальних послуг? Можливо - з двох причин. Перша радше організаційно-технічна – натовпи у відділеннях Ощадбанку багатьох позбавили бажання вистоювати черги, щоби оплатити комунальні рахунки. Друга є моральною – навіщо віддавати за послуги «живі» гроші, якщо їх, як би не запевняло у зворотньому Міністерство ЖКГ, рано чи пізно, але держава дозволить оплатити за рахунок заощаджень.

Скільки грошей лишилося на казначейському рахунку? Статистика залишків коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) безвідмовно обслуговує потреби кожного, хто її оприлюднює. Її можна повернути будь-яким боком і подати на брейн-ринг дискусії під будь-яким соусом. Хтось називає загальну суму залишків, хтось обмежується загальним фондом, хтось бере до уваги міські бюджети, хтось – ні… Однак, коли Регіони стверджують, що виплата заощаджень фінансується переважно за рахунок коштів, закумульованих на ЄКР минулого року, підтвердження чи спростування цього закиду з цифрами в руках зацікавило би і ширшу аудиторію. Основний потік податкових надходжень йде в бюджет в останній декаді місяця, в той час як на 20-те число Ощадбанк отримав вже близько двох мільярдів гривень – в доларовому еквіваленті. Симптоматично – Азаров виходив на Ірландську біржу з євробондами, щоби Тимошенко віддала їх на виплату заощаджень?

Яка частка соціальних трансфертів у доходах населення? Питання надважливе - ми, у макроекономічному вимірі, перетворюємося на націю утриманців чи таки прагнемо не залежати від доброї тьоті чи дяді на Грушевського чи Банковій і заробляємо на достойне життя самі? Минулого року частка соціальних трансфертів і допомог у доходах населення склала 38,8 відсотка, що на 0,4 відсоткових пункти нижче, аніж 2006 року. Пік залежності від урядових допомог сягнув 2004 року, після вже згадуваного пенсійного фейєверку, і склав 41 відсоток.

А якими трансфертнозалежними стати ми нині, після рясного дощу урядових щедрот, що Ніагарою пролився із бюджету-2008?

Ви помітили, що кадрові зміни зовсім не зачепили Держкомстат? Посадовці на Еспланадній – як на закланні.

На той випадок, якщо статистика почне говорити не те, що від неї хочуть почути?..

Станіслав Голубенко    

УНІАН в Google News