Ющенко і Тимошенко вступили у фазу інформаційного протистояння?

Тимошенко вирішила, що попередження Ющенка її не стосується, а Президентові в Давосі порадили менше говорити про реприватизацію... У відповідь Секретаріат Ющенка пройшовся по улюбленому мозолю Тимошенко...

Віктор Ющенко виїхав на Усесвітній економічний форум в Давосі. Юлія Тимошенко видужала і вийшла на роботу. Ці дві події поклали початок триденному інформаційному змаганню між Президентом і його Секретаріатом (з одного боку) і прем`єром і її прихильниками в Кабміні (з іншого).

23 січня Юлія Володимирівна почала свій інформаційний день з «ходу конем»: на думку прем`єра, зараз самий час поговорити з Росією про вартість транзиту газу. Ставки на транзит прем`єр побажала переглянути у бік їхнього збільшення у зв`язку з тим, що «Росія в три рази підвищила вартість газу для України».

Нагадаємо, що двома днями раніше – 21 січня – Віктор Андрійович відкритим текстом закликав всіх «навіть не дискутувати» на предмет перегляду вартості транзиту. Правда, сказав це у зв`язку з тим, що вимушений був пояснювати голові правління НАК «Нафтогаз» Олегу Дубіні неприпустимість розгойдування ситуації на газовому ринку. Мабуть, Тимошенко вирішила, що її це попередження не стосується...

Того ж дня пролунала серія не менш резонансних заяв прем`єра.

Тимошенко скасувала запланований на 23 січня свій візит до Москви у зв`язку з тим, що візит Ющенка в ті ж пенати запланований на 12 лютого. І Віктор Андрійович, мовляв, попросив її не бігти попереду Президента.

Тимошенко дозволила митниці та податковій не виконувати «свідомо злочинні рішення судів». І, за неофіційною інформацією, нібито попросила забезпечити підвищення податкових надходжень до бюджету мінімум в два рази. Офіційно ж прем`єр заявила: «Те, що у нас бюджет сьогодні порожній, є наслідком того, що практично на кожному кроці існують певні злочинні угрупування» (з представників влади, судів і підприємств, які порушують закон).

Зрозуміло, бізнесменів ця ідея не порадувала. Навпаки, вони вимагають від Кабміну забезпечити неухильне виконання на території України не тільки українських судів, але і міжнародних, у тому числі і Міжнародного комерційного арбітражного суду. Законодавчо закріпити право платників податків оскаржити в судах роз`яснення податкової і закріпити в законах положення про відповідальність (аж до кримінальної) співробітників фіскальних органів за ухвалення неправомірних рішень щодо підприємців і фізичних осіб. Всі ці пункти містяться в переліку пропозицій інвесторів до Кабміну, який розміщений на офіційному Інтернет-ресурсі уряду.

Ще одна новація від Тимошенко: вона особисто у всі інвестиційні угоди вноситиме пункти про те, що у разі неналежного виконання інвестиційних зобов`язань у інвестора будь-якої хвилини без суду(!) може бути відібраний приватизований об`єкт. І гроші при цьому ніхто інвесторові повертати не буде! Куди там «держпідтримці» по-лукашенківськи. «Батіг добрий – і бігом вперед», – як сказав сам білоруський президент.

Втім, назвати ідею Тимошенко принципово новою язик не повертається. Через щось подібне проходила вже Країна Рад на початку індустріального розвитку. Іноземних інвесторів зазивали «для взаємовигідної співпраці», а після відбирали облаштоване з голочки підприємство на підставі того, що інвестор не виконує інвестзобов`язання. Наприклад, відмовляється на вимогу трудового колективу підвищувати зарплату до рівня принципово несумісного з рентабельністю. Чи треба пояснювати, що гроші в цьому випадку не поверталися?

Отже єдине нововведення, яке привнесла Юлія Тимошенко в стару добре забуту схему, – розподіл праці. Віктор Ющенко в Давосі вмовляє інвесторів везти свої гроші до України. А прем`єр в Києві готується ці гроші відбирати.

Фінал був цілком прогнозованим. Розписавши у найяскравіших фарбах переваги об`єктів списку приватизації – 2008, участі в інвестпроектах в рамках підготовки України до Євро–2012 і добудови Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, Ющенко почув у відповідь, що бізнесмени хотіли б більшої політичної стабільності в Україні і трохи менше розмов про реприватизацію... 

Другий інформаційний викид послідував вже 24 січня. Рахунок відкрила Катерина Ющенко, заявивши, що Україна не забезпечує підтримки благодійної діяльності. Серед претензій було згадано про відсутність податкових пільг.

Віктор Ющенко вголос пошкодував про те, що Росія досі не ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі з Україною. Заявив, що односторонній перегляд вартості транзиту російського газу призведе до «подорожчання двосторонніх відносин» (з Росією) і одночасно завдасть шкоди Україні. Аж до того, що «ніякої нової економіки» не буде. І запропонував сформувати окрему «структуру, бажано незалежну, яка займатиметься пакетом приватизації», оскільки Президент не хотів би, «щоб складалося враження, що йдеться про розпродаж України, щоб не складалося враження, що можна швидко і оптом вирішувати такі питання великої приватизації». «Нам не треба формувати концепцію української приватизації на тлі політичного або соціального популізму», – припечатав Ющенко.

Відреагував і Секретаріат Президента. Заступник Віктора Балоги Олександр Чалий заявив, що візит Тимошенко до Бельгії, запланований на 28–29 січня, пройде виключно в рамках вже підписаних Президентом директив.

Взагалі-то це нормальна практика – затвердження головою держави директив на проведення закордонних візитів представникам влади. Отже необхідності в такому нагадуванні не було. Коли б не одна фраза: «Імпровізації під час двосторонніх зустрічей допускаються, але виключно в рамках президентських директив».

Тимошенко відповіла трьома холостими пострілами: налагодити привабливий клімат для інвесторів в Україні, створити раду інвесторів при Кабміні і побудувати окружні магістралі навколо міст, де проходитимуть матчі Євро–2012. Очевидно, це бажаного ефекту не спричинило. Вже увечері 24 січня прем`єр наказала Держмитслужбі і Державній податковій інспекції зібрати базу «свідомо злочинних судових рішень» і передати її до Кабміну.

І наступного ж дня Тимошенко протопталася по улюбленому мозолю Ющенка, поставивши під сумнів саму можливість організації в 2008 році вступу до вузів виключно за підсумками зовнішнього тестування, як на цьому наполягає Президент. Вона «з розумінням» поставилася до ідеї тестувати кримських випускників мовою навчання... До речі, спікер ВР АРК Анатолій Гріценко стверджує, що рішення вже ухвалене. Причому ухвалене саме Юлією Тимошенко.

Як невеликий додаток до всього цього Тимошенко за два дні прихитрилася кардинально змінити своє ставлення до бійки Луценка з Черновецким. З «треба дочекатися, поки компетентні органи скажуть своє слово» до «я не знаю ніяких політичних скандалів, ніяких спеціальних політичних бійок, я знаю, що Луценко – прекрасний міністр внутрішніх справ, і я хочу, щоб він спокійно працював, щоб йому дали працювати». До речі, «прекрасного міністра» останнім часом активно неполюбляють у найближчому оточенні Ющенка. Нібито не в останню чергу через його дуже явний дрейф у бік Тимошенко.

Чи варто дивуватися з того, що вже увечері п`ятниці Секретаріат Ющенка, у свою чергу, станцював камаринського на улюбленому мозолі Тимошенко – поверненні знецінених внесків Ощадбанку?

Заступник секретаря СНБО і одночасно член наглядової ради Ощадбанку за квотою Президента Андрій Пишний заявив, що на момент початку виплат (8 січня) Ощадбанк був організаційно не готовий прийняти такий потік відвідувачів. «Люди не повинні гинути в чергах до банківської організаціі», – заявив Пишний. На його думку, були допущені «ряд принципових помилок» ще на етапі оцінки проблеми. А проблема інфляції, пов`язаної з виплатами населенню («прогнози 2008 року не дають нам підстав для того, щоб заспокоїтися в питанні інфляції»), мабуть, не розглядалася взагалі. Принаймні, Пишний зажадав «поставити запобіжник сплеску інфляційних процесів». Тобто, виходить, раніше про це навіть мови не було.

Зрозуміло, всі теми, що піднімалися під час триденного «інформаційного напруження» важливі, і вирішувати їх необхідно. Проте з’явлення на поверхні одних з явним запізненням і поспішне, якщо не сказати невчасне, витягування на світ божий інших явно демонструє, що ми сьогодні маємо справу з інформаційним протистоянням у вищих ешелонах влади. І, як це не смішно, причина його вельми нагадує події, що передували достроковим парламентським виборам. Якщо вірити, повідомленням ЗМІ , на спільних засіданнях фракцій НУ–НС і БЮТ Юлія Тимошенко, не соромлячись і не звертаючи жодної уваги на субординацію (якої в БЮТ якраз дотримується вельми суворо) роздає однопартійцям Ющенка прямий номер свого мобільного. Укупі з пропозицією звертатися у будь-який час.  «Наша мама», – так називають її помаранчеві депутати. «Обоз» стверджує, що сама Тимошенко навіть не намагається заперечувати цього. А на питання «чому мамочка?» тільки посміхається – «Головне, що не «бабуся»...

Олена Перегуда

УНІАН в Google News