Прес-конференція Президента України (стенограма)
Прес-конференція Президента України (стенограма)

Прес-конференція Президента України (стенограма)

21:43, 27.12.2007
36 хв.

Чи буде Сєвєродонецьк-2... Як повернути заощадження... Коли зустріч з Путіним... Чи довіряєте Ви уряду... Як розвивати вуглевидобуток... Чи буде президентом Тимошенко... У чому відродження села?..

Прес-конференція Президента України Віктора Ющенка, присвячена підсумкам року, почалась о 18.00 і тривала дві години. Протягом прес-конференції відбулися почергові включення з запитаннями Президентові зі Львова, Полтави, Донецька і  Сімферополя, де за ходом питань і відповідей у режимі телемостів спостерігали журналісти місцевих видань.

Також були поставлені запитання, які надіслали для Президента користувачі Інтернету (Всього через Інтернет було надіслано близько 8 тисяч запитань).

Запитання, яке найчастіше ставилося в Інтернеті. - Пане Президент, як пропатчити KDE2 під FreeBSD?

Відео дня

Віктор ЮщенкоШановні друзі, пропатчити можуть допомогти програмісти Секретаріату Президента у різних операційних системах. Другий варіант - радив би користуватися новим програмним забезпеченням і не морочити собі голову.

Донецьк. Тетяна Верба, Павлоград. Екологічне питання. В Павлограді зберігається 5 тис. тонн палива. Прошла інформація, що американська сторона буде фінансувати цю програму.

- До недавнього часу був компонент міжнародної допомоги. Останнім часом вона не працювала. Ми ставимо вимоги про забезпечення технічних умов до міжнародного фінансування цієї програми. В січні ця програма набуває нової актуальності і нових можливостей...

- Якщо ми про національні пріоритети, як ви думаєте, скільки часу потрібно, щоб частина наших політиків позбулася меншовартості по відношенню до російської мови, до російського істеблішменту і скільки ми будемо перекручувати історію?

На січень готується Сєверодонецьк-2. Богатирьова буде брати участь як секретар РНБО чи це вже ж таки це буде інший персонаж до проведення?

- До речі, Раїса Василівна присутня і вона може дати відповідь.

Яку відповідь може давати Україна, залежить від українського суспільства, від нашої причетності до нашої історії. Для мене здається ж більшою проблемою, щоб українці зрозуміли, що у них є власна історія, і нам не треба вчителів. Це наше внутрішнє питання. Ми навчимося шанувати власну історію. Переконаний, що українське суспільство повинно знати одне - на брехні консолідацію не вибореш, і тому коли ми говоримо про ці питання, то розглядаємо в одній ключовій проблемі - нас сотнями років привчали, що ми різні, нас роз’єднували, дуже багато років тримали націю у конфронтації. Треба дозволити нації ставити перед собою завдання, і тому як важливо нам знати свою історію, то це один із способів консолідації, межа розуміння, що тема політичної стабілізації - це ключове питання і це впливає на наш прогрес чи на регрес. Історія протистояння, нацьковування, історія штучного нав’язування проблем російської мови, інтеграційних процесів наші загальнонаціональні пріоритети повинні об’єднувати, і тим консолідованіша буде нація та консолідація політиків. Тому я дивуюся деяким тональностям, деяким змістовним коментарям. Можливо це пов’язано з виборами, але хотів би апелювати до власного суспільства. Звикнемо, що ми українці, що у нас є славна історія і що у нас історія у 500-800 років боротьби за незалежність. Багато хто не хотів бачити історію ВКП(б), хотіли навчити власній історії. Така постановка мені не подобається, я розумію, що проблема в українському суспільстві – наскільки в нас вистачить мудрості, сили, що ми є незалежна держава, українська нація, і вона живе у дуже жорсткому світі.

Балога, БогатирьоваДруге питання - я його прокоментую у такому контексті: я добре знаю, наскільки в штучному протистоянні була багата історія новітньої незалежності. Я був в опозиції, я працював в українському парламенті, я добре можу засвідчити скільки тем привнесено, щоб ми вели діалог чи суперечки не по суті, а по формі. Я переконаний, що Сєверодонецьк -2 не повториться. Ми вже це пройшли, і якщо говорити конкретно про Раїсу Василівну, то хотів би сказати одне, що можливо це одна з певного ряду осіб людина, яка на мій погляд, вже давно відмовилася від хвороби регіоналізму. Я шаную позицію як її, так і інших колег у ПР, які мають іншу досить конструктивну позицію.

- Добрий вечір, Ольга Бабій. Пане Президенте, дякую, що ви повертаєте до нашої історії та культури. Звичайно, ми звикли, що дуже багато з урядовців не хотіли Україну в Європі. У 2008 році ми увійдемо в європейські структури, чи увійдемо у той світ, який чекає нас і до якого прагне Україна?

- Дякую за дане питання, і хотів би сказати, що якщо ми говоримо про європейський вектор, то той діалог, який ми ведемо з інституціями - найактивніший. Лютий - останній місяць, коли Україна не буде членом СОТ. Членство в СОТ - це знакове питання, яке дозволить підняти планку валового економічного продукту. Ми в 2008 році в другому півріччі при французькому головуванні завершимо проект Європейського союзу у змістовній частині угоди.

Це ключові теми в євроінтеграційних процесах. Паралельно ми говоримо про тему, яка стосується входження в європейську енергетичну систему. Це одна із прикладних інтеграцій, яка забезпечить Україні в напрямку Євросоюзу. Це питання більш раціонального енергетичного ринку, транзитної мережі, запуску нафтогону Одеса-Броди, транзит бакинської нафти до країн Європейського союзу.

Перше і друге півріччя. Це дуже динамічний період.

- Як Ви пояснюєте нагородження Потебенька, Колесникова, Приндюк та ін. людей,які заплямували себе в очах громадськості, державними нагородами? Хто готує Вам подання на нагородження і чи не застарілий цей механізм?

- Наголошу, що я не хочу формувати діяльність Президента України виключно у чорних чи білих тонах або в рамках відносин до тієї чи іншої коаліції. Переконаний, треба належним чином оцінювати ті процеси, які відбуваються в різних політичних таборах, якщо вони несуть суспільну користь.

Тому, якщо говорити, наприклад, про пана Колесникова, я вважаю, що ця людина в період, коли ми були в кризі протистояння в парламенті і шукали демократичний спосіб вирішення питання, була заслуга багатьох людей, в т.ч. з провладної тоді Партії регіонів, які, на мій погляд, зайняли конструктивну позицію і підтримали демократичний спосіб врегулювання цього конфлікту. Мені здається, що сьогодні ця людина є іншою, в тому числі, у відношенні до хвороби регіоналізації, яка була притаманна ще кілька років тому згаданій політичній силі. Ця людина багато робить, щоб діалог між владою і опозицією відбувався і був конструктивним.

Є процедура підготовки пропозицій до нагородження, яка проходить відповідні структури. Подання, які отримує Секретаріат Президента, надходять від громадських ініціатив, урядових чи парламентських. Люди, які готують проект рішення, контактують з політичними, державними виконавчими та ін. структурами. Можливо, не завжди ці рішення є вдалими. Можливо, треба поміркувати, як вдосконалити цей процес. Але зазначені підрозділи проводять колосальну роботу. Я зверну увагу на ці позиції.

Чернігів, газета "Деснянська правда". - Вікторе Андрійовичу, в який спосіб вам бачиться повернення заощаджень населення? Які перспективи цього, у наступному році зокрема, і як це кореспондується з сьогоднішніми намірами уряду?

- Можливо, варто почати відповідь на це питання з того, що по рішенню 1996 року сума, яка підлягає компенсації, - по методиці, яку я не хотів би коментувати, - 132 мільярди гривень, що приблизно відповідає сьогодні більш ніж піврічному загальнонаціональному бюджету. Я розумію всі витоки політичних рішень, як і чому вони вносилися, але, з іншого боку, я переконаний в тому, що значна частина втрачених людських заощаджень відноситься сьогодні до державного боргу України. Підкреслюю, що це не є зобов’язання і проблема якоїсь одної політичної сили чи коаліції - а Української держави.

Це перший факт. Другий факт - з 2000 року Україна реально почала виплачувати цей борг. Тоді у бюджет 2000 року ми вперше внесли півмільярда гривень на погашення цього боргу. У бюджеті 2008 року запропоновано здійснити виплати 6 мільярдів готівкою і 2 мільярди - комунальними заліками.Я виходжу з того, що держава повинна сумлінно виконувати свої обов’язки і знайти той механізм і графік процедури, по яким ми забезпечимо їх виконання перед населенням.

Це один дуже важливий момент - ми виходимо з того, що уряд і ті сторони, які забезпечують виконання цієї процедури, повинні виходити з того, що це ніяким чином не повинно дестабілізувати економічну ситуацію. Іншими словами, ми говоримо про те, що цифри стабілізації, закладені у бюджет 2008 року - рівень дефіциту не більше 2%, рівень знецінення грошових доходів населення повинен складати 9,6%, курс національної гривні повинен залишатися стабільним. Це ті умови, які є у рамках бюджету-2008, які не обговорюються і які будуть акцептовані у рамках бюджету. І в цих рамках повинен діяти уряд. Відверто кажучи, я радив би всім серйозно поставитися до цього питання, починаючи з реальності всіх джерел - фінансових, монетарних, цінових наслідків цієї операції. Я закликаю парламент і уряд, йдучи дорогою виплати заощаджень українському населенню, керуватися, безумовно також і тим, щоб це не дестабілізувало макроекономічну, фіскальну, бюджетну та іншу ситуацію на ринку. Це питання не є простим і легким, але і Президент, і Верховна Рада, і Уряд є партнерами у його вирішенні. І ми будемо шукати оптимальні способи, які б, по-перше, задовольнили потребу людей, а паралельно з тим допомогли отримати економічну стабільність на українському ринку. Виплати відбуватимуться у рамках, передбачених бюджетом, і я не є прихильником мусування та різних спекуляцій на цій темі.

- Олена Гітлянська, УНІАН. Чи готові ви назвати прізвище людини, яку ви подасте на посаду генпрокурора? Коли можна очікувати подання?

Багато говориться, що потрібна нова Конституція. Коли буде реальна робота над вдосконаленням?

- Я думаю, ми повинні виходити з того, що парламентська криза, яка забрала багато перспектив вУкраїни в контексті економічному, фінансовому, торговельному в 2007 році, підводить до висновку, що прийняття нової редакції Конституції і скасування конституційних протиріч, які принесені в реформі грудня 2004, - є нагальним національним питанням. Перший момент. Я уважно відношуся до ініціатив, які сьогодні існують по даному питанню в різних політсилах, зокрема парламентські і громадські ініціативи, і бачу таку логіку у цьому процесі. Я переконаний, що перший крок по формуванню нової редакції Конституції має зробити національна конституційна рада, яка має бути сформована з фахівців по конституційному праву, людей, які представляють правоохоронні організації, правозахисні організації, політичні різні сили, громадські організації, людей, авторитетних у суспільстві. Треба сформувати раду з найкращих авторитетів у даному питанні, які мають довіру у суспільстві. Конституція не повинна писатися ні під кого. Потрібні процедури - прозорі, відкриті, які б через це викликали довіру. Формування такого плану загально національної конституційної ради є кращою відповіддю. Гірше, коли така ініціатива формуватиметься в рамках парламенту. Це не є компетенція парламенту.

Крок другий. Я не маю на увазі, що парламент має бути відлучений від формування нової редакції. Я буду робити все, щоб український парламент був введений у процес формування, щоб отримати той політичний акцепт, який треба знаходити у силах, що представляють українські партії. Це схвалення, яке має отримати проект у стінах парламенту. Це сигнал, який можуть дати політичні сили і сказати своє відношення до цього. Це чесна розмова між Президентом, парламентом та іншими політсилами. Але переконаний, що приймати Конституцію треба після референдуму. Коли ми пройдемо ці щаблі до процедури: залучимо професійних людей, які розроблять її концепцію, сформуємо змістовну частину, потім обговоримо, потім дамо парламенту, щоб він висловився по суті даного питання. Як політичний акцепт, не більше. Потім коли переконаємося у цьому матеріалі, пропонуємо суспільству прийняти. Виходячи з особливостей конституційного законодавства, актуальності теми, я б бачив таку логіку. Хоча Президент України як одна зі сторін, яка може ініціювати конституційний процес, готовий прислухатися до будь-яких інших ініціатив. Мета - наші діти, онуки мають раз і назавжди отримати чесну відповідь відносно формування інституційних відносин між усіма рівнями влади і досягнення на цій основі глобальних основ політичної стабільності України на багато десятків років. Це загальнонаціональне питання, і я буду максимально щирий, щоб до цього столу запросити знакових сторін.

Кадрові рішення по генпрокуратурі та інших відомствах. Зараз крок за кроком через консультації і врахування позиції інших сторін, які беруть участь у процесі, приймаються відповідальні рішення по кадровому забезпеченню. Тому такий же механізм існуватиме і по генпрокурору.

Запитання з Інтернету. - Пане Ющенко, мені майже 20 років. У мене дружина і скоро буде дитина, моя заробітна плата - 1400 грн на місяць на трьох. Як ми можемо купити квартиру?

- Це питання органів самоврядування і відповідальності особистої. Як Президент як я бачу відповідь. Ми декілька тижнів тому на Полтавщині провели конференцію на тему «Доступне житло». Як привнести в законодавство питання виділення бюджетних коштів, щоб вирішити за декілька років радикально проблему. Учора ми обговорювали цю тему на засіданні уряду. Я не поділяю думки відносно фінансування житла - закласти в бюджет 3 млрд. коштів для фінансування. Вони розійдуться між двома десятками відомств. І коли ми говоримо про значення питання, воно буде стосуватися клерків, службовців, які знаходять короткий шлях для використання цих коштів. Програма повинна розпочатися з того, що 3 млрд.грн. виділяються плюс ще 3 млрд. Суть законодавства: держава бере на себе одну третину зобов’язань по фінансуванню нового житла. Людина, яка має дохід в середньому 1600 грн., обслуговує другу частину своїх зобов’язань протягом 20 років. Органи місцевого врядування для цього проекту безплатно виділяють земельні ділянки. Бюджетні відомства здійснюють ініціативу за 30-40 відсотків. Якщо ми хочемо оптимізувати витрати, ми не повинні зіткнутися з платними земельними ділянками. Потрібно створити сприятливі умови для вчителів, медиків, офіцерів, представників культури, вчених. Таким способом, якщо ми 4,5 млрд. концентруємо на одному рахунку, дві третини бере на себе іпотечна установа, місцеві органи виділяють землю. Якщо виходити з цього, ми можемо побудувати для 75 тисяч людей доступне житло. Ми можемо дати на третину відповідь, як мати доступне житло. Розпорошувати кошти по міністерствам і відомствам і повністю розтрачувати не є раціонально. Ми домовилися, що за січень-лютий ми маємо врегулювати всі майнові питання, концентруємо 4 млрд коштів у бюджеті і забезпечуємо вперед 75 тис. родин житлом. У нас зараз черга на житло - 1 млн родин. Тому якщо цю програму в 3-4 роки запустити масштабно, ми можемо за найближчі 3-5 років вирішити ключову проблему відносно доступного житла. Ми знайшли повний контекст по цьому питанню у політичних силах, в Уряді, парламенті і в найближчі 2 місяці ви отримаєте остаточні відповіді на це питання.

- Добрый вечер. Поздравляю с Новым годом. Состояние местной власти в Крыму вопиет, чтобы были внеочередные выборы. Насколько жива эта идея? Если да, то на какой срок они могут быть намечены?

Крым знаменит прежде всего жуткими земельными проблемами. И не только разбазаривание, но и обычным гражданам также земельные участки вовсе не предоставляют. Нацсовет каждый раз дает только отписки мы ждали нового заседания СНБО, секретарь которого теперь Богатырева. А в Крыму власть у них для того, чтобы они занялись земельными проблемами полуострова. Доходит до человеческих жертв.

- Коли ми говоримо про дострокові парламентські вибори - з самої першої хвилини розпуску парламенту і завершуючи всіма узгодженими питаннями…

Я не хотів би продовжувати вашу редакцію, що я добився свого. Я виконав обов’язок. Це недовіра до вас, а не тільки до мене, - те, що відбувалося політична корупція, наруга над українською конституцією, законом; зухвальство, з яким говорили про утворення більшості в 300 депутатів. Авторитарний режим - не тільки моїй свободі загроза, а й українській нації.

Що стосується місцевих виборів чи Києва, чи будь-якої територій. Перше - ми повинні керуватися законом. Якщо ігнорувати цю точку зору, то буде перманентний конфлікт на будь-якому місцевому рівні. Тому якщо про систему і час виборів, у тому числі до органів місцевого самоврядування, діяти по Конституції у даному питанні – я прихильник саме такої площини вирішення питань виборів до органів місцевого самоврядування. І всіляка підтримка буде надана Президентом в тому числі Кримській громаді.

Земля в Криму, я думаю, що ви дуже добре знаєте, - в компетенції кримської виконавчої влади. Це не питання до Києва або іншого загальнонаціонального інституту. Ми говоримо, що ті проблеми, які є у Криму по відношенню до використання земельних ресурсів, - це проблеми, які були сформовані не сьогодні, а в попередні роки і базувалися на тіньових корупційних рішеннях самої влади. Ми провели два засідання РНБО по цьому питанню. Звіт по даному питанню ми представили у ЗМІ, ми добилися, що по 5000 випадкам виділення землі були переглянуті рішення, настала кримінальна відповідальність. Ситуація, яка є сьогодні, успадкована. Нам треба скоординувати зусилля декілька інституцій. Це відноситься до політичної діяльності кримської регіональної місцевої влади. Багато конфліктів, по яких іде протистояння - це виклик. Те, що зробила місцева кримська влада, - значну частину протистояння сьогодні можна зняти толерантним відношенням у врегулюванні. Я звернувся до кримської влади в контексті останніх подій, зокрема щоб кримська влада запропонувала план врегулювання цих питань, починаючи від виділення землі під забудову храму, що перетворилася на конфлікт між нацменшинами і деякими політсилами, закінчуючи до виділення земельних ділянок у тій частині, яка зареєстрована у виконкомах.У 30-40 днів я отримаю реакцію по цьому питанню.

По-друге, земельні питання в РНБО у 2008 році відносяться до найактуальніших проблем. Також і контроль ринку землі, виділення ділянок в тому числі і по Криму. В березні буде засідання РНБО. Я доручу генеральному прокурору, дам доручення Службі безпеки опрацювати і внести пропозиції . Тому що ці пропозиції буде надавати виконавча влада Криму, і ми повинні максимальним чином врегулювати земельні питання.

- Чи визначена дата засідання комісії Ющенко-Путін?

- Найближчими днями я матиму розмову з Володимиром Путіним і ми домовимося про дату мого візиту. Цей візит, переконаний, давно назрів і перезрів. Відповідні домовленості, які були до цього, переглянуті не з вини української сторони.

Нині Міністерство закордонних справ України веде переговори з МЗС Росії на предмет часу мого візиту до Росії. Це питання буде вирішено протягом кількох наступних днів. Крім того, мій секретаріат співпрацює з російським посольством по організації цього візиту. Тож найближчим часом ви будете про це інформовані.

- Ляна Чок, Інтерфакс. Ціни на газ, можливість відмовлення від посередництва, про що говорила Тимошенко, з Путіним що Ви будете обговорювати?

- Це дуже складне питання в плані орієнтації на багато речей аналітичного характеру. Які акценти зробити з того, що відбувається по поставкам і ціні за газ. Хотів навести так. Перше, хто ставить питання про поставку газу - повинен пам’ятати, що в Україні немає поставок російського газу - це середньоазіатський. Друге - що трапилося на ринку Середньої Азії? Декілька простих речей, що змінили ринок. В минулому році нафтогін з Казахстану до Китаю. Регіон отримав нову альтернативу. Сьогодні угода Туркменистану і Китаю про побудову аналогічного газопроводу. Китай будує швидко. Це обставини нових можливостей. В останній час змінилася кон’юнктура ринку у поставці газу до України, Газ, який в 2007 з Туркменістану до України на кордоні з Узбекистаном був 100 дол., сьогодні 135 дол. Тому я буду підтримувати оптимізацію газозабезпечення, але вести себе відповідально. Обставини, що виникли на ринку і Середньої Азії і Росії - треба більш раціонально використовувати. За два роки скоротили споживання 67 млрд. куб м, що будеі у цьому році - ця тенденція правильна. У цьому я бачу якісну відповідь. З якою ціною живуть країни на сході Європи - то менше 190 дол. за тис куб м немає в жодній країні, окрім Білорусі – там 139 ціна, але газотранспортна система не належить Білорусі. За все треба платити. Наша політика оптимізації поставок і споживання і та цінова політика, що пропонується Україні - це дуже комбіновані і пов’язані величини. Завдання одне - вийти на модель європейської ціни і знати перспективу цього питання. Це та дорога, яку ми пройшли, і сьогодні ніхто не питає, яка нафта і яка її ціна - це ринкові відносини. Пропозиція по нафті не є проблемною. Це саме повинно бути і з газом. Тому раджу повернутися до України і через сміливі кроки, ефективні програми по енергозбереженню, альтернативними кроками. Але я розширив відповідь, бо відповідь не тільки в цифрі.

Донецьк. Ростислав Сисоєв, телекомпанія «Юніон». Виктор Андреевич, не считаете ли вы поспешными шаги, направленные на принятие бюджета именно в этом году? Удастся ли правительству принять его в полноценном варианте?

Віктор Ющенко- Я, безумовно, вважаю, що бюджет у такому вигляді, в якому він існує сьогодні, не є досконалим. Але тут є важливим звернути увагу, між чим і чим ми вибираємо. Існують певні особливості попереднього Закону про бюджет і ряд законодавчих актів фіскального характеру.

Отже, з 1 січня припиняється дія ряду фіскальних норм. Іншими словами, якщо ми до цього дня не приймаємо будь-який варіант бюджету, з 1 січня ми до тих 7 мільярдів дефіциту бюджету можемо добавити ще 17-18 мільярдів і вийти на рівень дефіциту 4,8-5,2%. Це буде жахливо для ділових кіл, для курсу валют, для фондового ринку тощо. Тому основний мотив, навколо якого вчора йшли консультації між ведучими політичними гравцями, - бюджет недосконалий, треба до нього вернутися. Він у значній частині спирається на те, що було підготовлено попереднім урядом, плюс нові ініціативи, у тому числі соціальні, привнесені Президентом і урядом. Але в цілому це не є тією кращою відповіддю, якою ми б хотіли бачити бюджет-2008.

Тому ми вчора прийняли рішення, наскільки я пам’ятаю, одностайне: цей бюджет ми підтримуємо, засилаємо його в парламент, він визначає процедуру розгляду і приймає його до суботи включно.А потім, починаючи з 10 січня і приблизно до середини лютого ми опрацьовуємо і нову версію, і нову концепцію бюджету, вже детально проаналізовану і міністерствами, і відомствами. І це, власне, буде той бюджет, по якому ми будемо жити у 2008 році.

- Запитання від інтернет-аудиторії, найпопулярніше за версією сайту ЛігаБізнесІнформ. Шановний Вікторе Андрійовичу, ви заявили про намір відвідувати кожне засідання уряду Юлії Тимошенко. Ви не довіряєте уряду, чи прагнете такої форми республіки, як у Франції?

- Ви мене неправильно зрозуміли.Я не маю наміру ходити на кожне засідання уряду. Ми виходимо з того, що є ціла низка питань, які постають на кожному 2-3-му засіданні уряду, які відносяться до питань загальнонаціональної пріоритетності, які краще акцептувати на засіданні уряду за участі Президента і дати їм політичний і суспільний поштовх, щоб вони були повністю реалізовані у стінах парламенту чи в інший спосіб. Ми говоримо, якщо є питання, щодо яких позиція Президента важлива, щоб потім це не ветувати, не повертатися до нього через місяць-півтора, коли воно пройшло всі муки пекла, краще провести спільне засідання і виробити спільну позицію. Процедурно скоротити режим розгляду, зробити це на одній площадці в одному місці. Ми формуємо порядок денний з питань, які формують основи наших національних інтересів у тій чи іншій сфері, виділяємо дні, коли засідатиме уряд щодо цих питань. По одному питанню розглядатиметься за 10-15 хвилин, і таким чином Президент засвідчить, що він є учасником рішення, надав йому свою підтримку. Далі рішення іде до парламенту чи інших інституцій, які його виконуватимуть. Таким чином можемо мобілізувати сили, які в інший спосіб не можуть бути задіяні - правоохоронні органи, безпеки, або інші інституції, які не є членами уряду, і їхня присутність на засіданнях ускладнюється. Ми говоримо про конструктивний режим відносин і щодо тих питань, які заслуговують на увагу Президента. Я дав обіцянку, що я там буду, і ми раціоналізуємо роботу уряду. Кожного понеділка з початку 2008 року відбуватимуться взаємні консультації між президентом, прем’єром, головою ВР у присутності секретаря РНБО, спільно формуватиметься графік засідань РНБО, перелік питань, що потребують вирішення цією інституцією. Це питання ставилося і попереднім урядом В. Януковича, але зараз усі сторони знайшли можливість так побачити це питання і мобілізуватись.

- Львів. Лариса Велещук. Волинська держтелекомпанія. Національні пріоритети вугільної галузі на Волині і на Львівщині і шахти на Волині. 6 шахт закрито, десятки будуються. Важко через недофінансування. Як має розвиватися галузь і як забезпечити безпеку, як пришвидшити будування 10-ї шахти?

- Рівень фінансування вугільної галузі за останні три роки зростає, кожний рік збільшуємо фінансування на 33-42 відсотки. Сьогодні 5 млрд. направлено на підтримку вугільної галузі. Така політика буде продовжена. Зміна кон’юнктури на продукцію енергетичного ринку говорить про те, що вугільна галузь є однією з перспективних галузей. Україна повертається обличчям до цієї галузі. Ми сформуємо основи у національних пріоритетах у даному питанні. Для того щоб вугільна галузь мала усталену динаміку, треба зробити ряд рішень, які передбачені програмою. Перший крок. Повинні створити умови, щоб на продукти цієї діяльності були встановлені ліберальні ціни. Держава сьогодні штучно стримує ціни. Шахтарю треба віддати все, чого варта його праця. Не змушувати галузь виступати донором для іншої галузі. Лібералізація цін, з якою приходить нова економічна вигода для розбудови економіки.

Друга позиція. Ми повинні направляти державні кошти на підтримку галузевих програм, відповідно, і кошти 5 млрд для вугільного сектору. Наступного року вона знову збільшується.

Третє. Весь клопіт сьогодні бере на себе держава. Колосальну мобілізацію коштів міг би зробити український бізнес. Подивіться на Польщу, Росію. В Росії немає жодної державної шахти. Ми тільки говорили про політику закриття шахт і мало говорили про розкриття інтересів для самої галузі. І нам треба зняти перепони, які заважали.

Четверте. Ключовим питанням повинно стати питання як утримувати шахту. Держава повинна відповідати за безпеку виробництва. І в цьому питанні ми повинні зусилля зробити по формуванню відповідних інституцій, забезпечити провідними технологіями. Як показав досвід, системи спасіння не завжди готові до тих умов, в яких відбувається виробництво вугілля. Варто приєднати ще декілька десятків сукупних програм, які дали б відповідь на те, як зробити економіку шахтної справи конкурентною і як зробити працю шахтаря достойною затрат. В рамках цих параметрів, що закладені в програмі, 2008 рік буде переломним, знаковим, буде формуватися нова політика. Буде безумовний державний пріоритет, ми знайдемо порозуміння з національним бізнесом, щоб мобілізувати додаткові зусилля.

Що стосується конкретного питання, шахти, що будується, ми вирішуємо його в 2008 році.

Полтава. Добрий вечір, Мішин, телебачення державної облтелерадіокомпанії. В Україні триває загальнодержавний процес кадрових призначень голів облдержадміністрації, щоб виконавчу владу очолювали представники тих сил, які перемогли на парламентських виборах.

2008 рік - 200-річчя Гоголя. В Полтаві ми маємо музей-заповідник Гоголя. Чи може цей музей увійти у список національних музеїв заповідників?

Я хотів би, даючи відповідь на перше запитання, сказати, що я не є прихильник того, що виконавча влада повинна будуватися по партійному принципу. Ми говоримо про те, що ця система - це повинно бути поза механізмами дії влади, поза процесом забезпечення життя країни, якщо будемо говорити завжди, де хто й коли переміг, яка політсила - ми прийдемо до того, що успадкованості в державних питаннях серйозної не буде. Коли говоримо про потреби місцевої влади, наша магістральна дорога не політизація влади, а у центрі питання – питання, що пов’язане з роллю місцевого самоврядування. Насамперед, ресурси і функції мають відповідати самодостатності рівня місцевого самоуправління. Ще домовилися, що у цьому ряду (3 додаток до коаліційної угоди) не є домінуючими партійні характеристики заступника міністра, керівників відповідних установ, в тому числі і державних акціонерних. Це ті інститути, які повинні очолюватися професійними людьми, які можуть не мати партійної приналежності, але мають принципову фаховість - це ключова проблема, де ми знаходимо повне порозуміння. Ця позиція була врегульована з президентом, прем’єр-міністром, тому так будемо підходити і далі по формуванню кадрових питань міністерств і відомств.

Створення Національного музею Миколи Васильовича Гоголя я підтримаю. Ми готуємося до 200-літнього ювілею. Це особлива дата і, до речі, останні два роки - це роки, де багато знакових ювілейних дат буде. Ми зробимо загальнонаціональну програму і в її рамках буде відповідна постановка питання. Я б розглянув питання про надання статусу Національного саме Музею Гоголя. Адже це і є питання про національну спадщину, побудову нашої культурної історії. Це достойне ім’я і не буде проблем в такому рішенні поставленого вами питання.

- Ви вже думаєте про президентську кампанію. Чи шли переговори з Тимошенко, чи може бути Яценюк вашим наступником?

- Юлія Володимирівна присутня. Можу питання адресувати їй. Для мене принизливе в будь-якій постановці це питання. Кожна людина в політиці розуміє, щовідповідь, хто буде президентом, вирішується не сьогодні. Та команда, що склалась: і демократична більшість, і демократичний уряд, і президент, який прийшов від цих сил і виграв вибори 2004 року, щоб продемонструвати нову роботу демократичних сил. Про такий альянс українська демократична коаліція думала багато років і сьогодні - це шанс, і треба успішно справитися. І я переконаний, що команда справиться успішно і доживемо, щоб давати більш розумну відповідь, які політсили будуть давати відповідь про наступні президентські вибори. Зараз повинні продемонструвати успішну роботу уряду. А ті стосунки, що є сьогодні - я про них мріяв багато років і це я буду підтримувати, бо це та робота, яка потрібна Україні.

- Гончаренко Олена, «Українські новини». Вчора на розширеному засіданні Кабінету Міністрів Арсеній Яценюк висловив ініціативу попросити Вас виступити з посланням до Верховної Ради про внутрішні і зовнішні пріоритети розвитку держави. Чи маєте Ви намір це зробити і якщо так, то коли?

- Дякую Арсенію Петровичу за те, що він порушив це питання. Ви знаєте, що це передбачено нормою Конституції. На сьогодні таке звернення практично готове. Воно буде допрацьоване в контексті бюджетного процесу і тих дискусій, які, сподіваюся, завершаться протягом наступних двох днів. Крім того, ми допрацюємо його в контексті певних гуманітарних і соціальних ініціатив. Завершивши їх формулювання, ми запропонуємо суспільству і парламенту звернення по засадах внутрішньої і зовнішньої політики держави.

Це звернення може бути представлене в другій чи третій декаді січня або ж на початку роботи наступної сесії парламенту, тобто в лютому місяці.

- Сімферополь. Добрий вечір! Ганна Король, журнал "Автограф", який започаткував роботу з багатонаціональним народом України, Вікторе Андрійовичу, дозвольте поставити Вам два запитання. Перше питання є дуже проблемним на Півдні, про це вже говорять в усій України - це наша Кінбурська коса, наші легені, незаймана природа. Ми дуже побоюємося, що ці землі буде просто розбазарено. Скажіть, будь ласка, чи можна надати Кінбурській косі статус національного заповідника?

І друге запитання. Я, як і будь-який журналіст, дуже часто буваю у відрядженнях по Україні. Багата наша земля, нещасні люди, знедолені селяни. У чому ви вбачаєте відродження села? І як буде вирішуватися це питання після 1 січня 2008 року?

- Я не знаю, скільки мені знадобиться годин, щоб відповісти на Ваші запитання, особливо на останнє...

Щодо першого запитання - за останні 10-12 місяців я підписав кілька десятків указів про створення національних парків і заповідників. Це основний шлях, який запобігає розбазаренню територій того чи іншого краю. Звичайно, я дам доручення на ініціативу, яку Ви внесли, нехай ситуацію також вивчать наші колеги в Криму, попрацює влада Криму. І, якщо це буде можливо, я зроблю все для того, щоб це питання було вирішено якомога більше. У цьому питанні Україна повинна рухатися до загальноєвропейських стандартів, які говорять про те, що національними парками і заповідниками є 14-18% території середньостатистичної європейської країни. В Україні сьогодні ця цифра становить 4-7%. Як бачите, у цьому ми відстаємо. Зараз розробляється проект указу про створення Національного парку в Херсонській пустелі, працює ряд доручень про надання статусу Національного парку «Кам’яні ліс» в Донецькій області, у роботі ще кілька проектів. Думаю, уряд ухвалить ці ініціативи і дасть свої пропозиції в цьому питанні.

Щодо запитання, яке стосується села. Я відношусь до тих людей, яких народило село, і для мене це не тільки місце народження - це моя філософія. Переконаний, що село - це колиска національної традиції, культури. Дякуючи селу, сьогодні збережено значний пласт національної культури і особливо народного мистецтва. Переконаний, що сьогодні в селі знаходяться колосально великі масиви нашої побутової та звичаєвої культури, багато інших речей, які, власне кажучи,відносяться до святості.

Але це емоції. Якщо ми говоримо про те, що треба зробити, щоб відбудувати перспективи українського села - це складно не в плані формування відповіді, просто це різні напрями роботи, які потрібно узгоджувати і задіювати. Деякі я перерахую.

Перше - це земля. Найбільшим соціальним багатством людини у селі є її земля. Але скажіть будь ласка, чому до цього багатства так відноситься Верховна Рада України, яка протягом останніх років кілька разів накладала мораторій на використання землі, забороняла її власникам розпоряджатися своєю землею.Я переконаний, що це - середньовіччя, дискримінація фундаментальних прав людини, закріплених Конституцією України. Я наполегливо виступаю за те, що Україна повинна зняти мораторій на рух землі, і дати можливість 7,1 мільйону власників землі, які володіють від 2,5 до 5 гектарами землі, право розпоряджатися ними.

Щоб зняти політичні питання, заявляю, що ми закріплюємо законом те, що земля не втратить свого статусу, прописуємо в законодавстві, що режим її використанняє незмінним. Звичайно, існують і певні ризики щодо нецільового використання. Але ми не маємо морального права законсервувати рух землі. Ми повинні зробити всі зміни і доповнення до законодавства, і до 2009 року зняти мораторій на землю, дати можливість людині у межах закону розпоряджатися нею.

Але жодна економічна модель у світі не знає відповіді, як раціонально використовувати землю, не маючи іпотеки. В усьому світі дві третини фінансів, які приходять до землі, приходять по іпотеці. Тому вони дешеві, адже в закладі - найбільш ліквідний матеріал.

Коли ми говоримо про освіту, медицину - треба повернути селу самодостатній рівень медицини. Кожне українське село повинно мати ФАП. 300 сіл ФАПи не мають. Ми повинні закрити всі вакансії в медичних установах у селі. 60% смертей, які є в українському селі, можна було б запобігти завдяки сучасним медичним препаратам та обладнанню та

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся