Тимошенко підвищить зарплату людям Ахметова?
Тимошенко підвищить зарплату людям Ахметова?

Тимошенко підвищить зарплату людям Ахметова?

17:53, 27.12.2007
7 хв.

Металургійні заводи примудрялися показувати у фінансових звітах до смішного малу прибутковість... Нинішній уряд не згає можливості поповнити скарбницю за рахунок прибуткового експорту металу...

Перебуваючи минулої неділі в Донецьку, прем`єр-міністр Юлія Тимошенко серед інших своїх заяв зробила і вельми цікаву репліку, щодо головних українських експортерів – власників підприємств гірничо-металургійного комплексу (ГМК).

Вона повідомила, що новий уряд має намір проаналізувати ситуацію з продукцією, яка експортується за світовими цінами. «Якщо, наприклад, метал продається за світовими цінами, то у мене виникає питання – чому зарплати далеко не світові?» – запитала з вельми недвозначним натяком голова уряду. Також чимало слів Юлія Володимирівна висловила щодо заниженої, на її думку, зарплати шахтарів та необхідності її істотно підвищити.

Слід зазначити, що Тимошенко, перебуваючи на шахті імені Засядько, згадала про експорт металу зовсім не випадково. Річ у тому, що кокс, який видобувають на цій шахті, прямує не деінше як саме на металургійні комбінати. Тому фрази прем`єр-міністра про намір уряду добитися підвищення зарплат шахтарів напевно болісно були сприйняті тими, хто одержує прибуток від виробництва і реалізації продукції чорної металургії. Ну а велика частина металів, що виготовляються в Україні, і виробів з них відправляється, як відомо, на експорт. Імена ж найбільших вітчизняних бізнесменів, що працюють в даній галузі промисловості, також у всіх на слуху: перший з них – видний «регіонал» і найбагатший співвітчизник Ринат Ахметов.

Відео дня

Що ж означатиме для власників підприємств ГМК значне збільшення заробітних плат зайнятих на них працівників? Звичайно, зростання собівартості виробництва металу. Причому не тільки за рахунок підвищення фонду оплати праці, а також і внаслідок пропорційного збільшення відрахувань до соціальних фондів. А якщо ціну продукції, що експортується, на відміну від цін усередині України, самостійно підвищувати не можна (конкуренція змушує дотримуватися світових цін), то зростання собівартості потягне зниження рентабельності і зменшення прибутку. Тому ініціативу (обіцянку) Юлії Тимошенко про збільшення зарплат шахтарям і сталеварам вже з січня 2008 року металургійні боси напевно сприйняли, м`яко кажучи, без захвату – адже в цьому випадку схуднуть їх гаманці.

Взагалі ситуація з доходами власників підприємств ГМК і надходженнями до держбюджету від експорту металургійної продукції останніми роками дуже і дуже дивна. Особливо цікавим був щодо цього 2004 рік.

Вже 2003 року українські експортери чорних металів відчули себе чудово – світові ціни на сталь зросли на 20-30% (залежно від видів продукції – чавун, арматура, листовий прокат, профіль тощо). Але в 2004 році кон`юнктура стала ще кращою – світові ціни підстрибнули в 1,5–2 рази. При цьому імпортний газ, який використовується на металургійному виробництві, не подорожчав зовсім.

Природно, що за таких умов металургійний експорт в 2004 році стрімко зріс в грошовому обчисленні. Зокрема, експорт самих чорних металів склав 10,8 млрд. дол., збільшившись на 60% проти 2003 року, виробів з чорних металів – 1,4 млрд. дол. (приріст 35%). А питома вага чорних металів і виробів з них у всьому обсязі товарного експорту зросла за рік, відповідно, з 33,8% до 37,4%. Хоча виробництво даної продукції в тоннах збільшилося в 2004 році менш ніж на 5%.

До речі, виключно завдяки такому різкому збільшенню експорту чорних металів і був доягнутий у 2004 році рекордний приріст ВВП – 12,1%. Не було б підвищення світових цін на сталь і, уявімо, вони залишилися б на рівні 2003 року, то відсоток приросту ВВП в 2004 році був би втричі нижчим.

Ну і що зробив уряд Януковича в 2004 році, коли власникам підприємств ГМК (майже всі ці об`єкти на той час вже були приватизовані) раптом привалив такий нечуваний надприбуток? А нічого абсолютно. Вже пізніше, наприкінці року, коли світові ціни на сталь почали знижуватися, тодішній перший віце-прем`єр Микола Азаров висловив жаль, що уряд, мовляв, міг скористатися ситуацією для поповнення держбюджету – але не зробив цього (з невідомих причин). Проте така заява викликає лише усмішку – цікаво було б подивитися, як тодішній Кабмін зважився б, скажімо, запровадити експортне мито на чорні метали, якщо власниками найбільших підприємств ГМК були все той же Ахметов і зять Кучми – Пінчук («Криворіжсталь» відібрали тільки 2005 року).

Хоча такий крок уряду був би за тих умов економічно виправданим і доцільним. Як, наприклад, у Росії вже давно існує і регулярно підвищується експортне мито на нафту, а в Китаї запроваджене експортне мито саме на металургійну продукцію. Адже зрозуміло, що виготовляється сталь з природних копалин (залізорудна сировина), що належать не купці бізнесменів, а всьому народові. І якщо внаслідок сильного зростання світових цін зростає прибуток, то належало б ділитися з державою.

Мало того, як з`ясувалося пізніше, багато підприємств ГМК в неймовірно вдалому 2004 році примудрялися показувати у фінансових звітах до смішного малу рентабельність і платили, відповідно, дуже занижені податки. І в тодішніх податковій адміністрації та Мінфіні не могли про це не знати.

У 2005 році питання про введення експортного мита, звісно, не стояло – весь рік тривало зниження світових цін на сталь. Проте з весни 2006 року кон`юнктура на ринку чорних металів знову зробилася сприятливою для українських експортерів. Внаслідок чого, до речі, і відбулося тоді зростання промисловості та ВВП (у січні 2006-го приріст ВВП – 0,9%, а за рік – 7%) – а не через те, що вибори завадили політикам втручатися в економіку, як жартував тоді Юрій Єхануров.

Нинішнього року світова кон`юнктура щодо чорних металів була неоднозначною. Після нетривалого зимового затишшя (і невеликого відкату восени 2006-го) ціни на сталь знову почали підвищуватися вельми високими темпами. У травні середні світові ціни зросли проти січня більш ніж на 16% (дані дивіться тут).

Потім ситуація стала погіршуватися: скоротився і попит на чорні метали, і помалу почали знижуватися світові ціни. Проте зменшення цін було дуже незначним – лише на 2–3%. А в грудні світові ціни на сталь, нарешті, почали навіть підвищуватися. Причому експерти ГМК передбачають продовження такого цінового вектора і на січень 2008 року.

Тому – з урахуванням нещодавніх заяв прем`єра Юлії Тимошенко в Донецьку – цілком імовірно, що нинішній уряд не згає можливості поповнити державну скарбницю за рахунок прибуткового металургійного експорту. Це може бути зроблено шляхом запровадження державного мита на експорт металів (до речі, нинішнє зростання світових цін на сталь багато в чому стало наслідком очікуваного в 2008 році підвищення Китаєм експортного мита на сталеву продукцію) або внесенням змін до податкового законодавства (наприклад, впровадження прогресивних ставок податку на прибуток за високої рентабельності). І на такі дії уряд має право, якщо перевірки діяльності металургійних експортерів покажуть їх значну реальну прибутковість.

Юрій Глухов

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся