Дмитро Гордон: Мені завжди цікаво, з ким “зірка” живе і якої вона орієнтації
Дмитро Гордон: Мені завжди цікаво, з ким “зірка” живе і якої вона орієнтації

Дмитро Гордон: Мені завжди цікаво, з ким “зірка” живе і якої вона орієнтації

16:05, 22.12.2007
11 хв.

Не хотів би жити в Росії, де панує поліцейський режим... Найбільше грошей отримую з торгівлі нерухомістю... Мене спонукає співати зубожіння нашої естради... Перетворення “Бульвару” на “Бульвар Гордона” напророчив Глоба... Інтерв’ю

Головний редактор газети свого імені «Бульвар Гордона», телеведучий, журналіст, автор багатьох книжок і навіть співак, Дмитро Гордон відповів на запитання УНІАН.

НЕ ХОТІВ БИ ЖИТИ В РОСІЇ, ДЕ ПАНУЄ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ РЕЖИМ

Пане Дмитре, чи цікавитеся Ви політичним життям України і прихильником якої політичної сили Ви є?

Відео дня

Дмитро ГордонЯ, звісно, є прихильником помаранчевої коаліції...

У 2004 році через півтори години після того, як Центвиборчком проголосив Віктора Януковича Президентом України (це був вечір 24 листопада, третій день Помаранчевої революції. – Авт.), я поїхав на 5 канал і закликав у прямому ефірі всіх вийти на вулиці, щоб підтримати Віктора Ющенка. Тому що була скоєна фальсифікація.

Помаранчева коаліція веде Україну в Європу, у цивілізований світ, а коаліція біло-блакитна хоче тісної співпраці з Росією.

Ми бачимо, який зараз у Росії поліцейський режим і як ця держава йде шляхом тоталітаризації. Тому мені як батькові чотирьох дітей не байдуже, у якій країні вони житимуть – тоталітарній, як Росія, чи як у вільній європейській.

Тож, звичайно, я прихильник помаранчевої коаліції.

А що за люди створюють цю помаранчеву коаліцію, – це вже інше питання…

Мені сумно від того, що такий низький рівень політичної культури, інтелекту не лише в людей, які створили помаранчеву коаліцію, а й усього парламенту. Мені дуже шкода, що справжні інтелектуали, люди, які можуть правильно говорити хоча б однією мовою, розробляти якісь ідеї, зараз у нас незатребувані.

Надзвичайно приємно, що спікером став Арсеній Яценюк і вважаю це великим проривом. І скажу найголовніше – чим менше буде в країні брежнєвців, які витратили багато часу на конспектування робіт класиків марксизму-ленінізму, у яких мозок цією гидотою спаплюжений, тим швидше країна піде до Європи.

Ви сказали, що у Вас четверо дітей, тож і одружені напевне не раз... А скільки саме разів?

Та я вже й сам не пам’ятаю, скільки разів...

Ви живете в Рудиках (околиця села Козина) поблизу Києва. Чи багато маєте там землі і квадратних метрів житлової площі?

У мене 27 соток землі, будинок на чотири з половиною поверхи.

МЕНЕ СПОНУКАЄ СПІВАТИ ЗУБОЖІННЯ НАШОЇ ЕСТРАДИ

Як Ви ставитеся до екстрасенсів – героїв Ваших численних публікацій – і чи самі користуєтеся їхніми послугами?

Мені не подобається слово «екстрасенси», я б назвав їх людьми, котрі можуть те, чого не можемо ми – пересічні люди.

Я бачив дуже цікавих людей, з унікальними можливостями. Серед них і Ванга, з якою я брав інтерв’ю у 1991 році… Дружу багато років з Анатолієм Кашпіровським, Павлом Глобою, Аланом Чумаком. Це дуже цікаві й видатні люди, особистості, про яких я багато писав і кожна нова зустріч мене збагачує у багатьох сенсах.

А хто найбільше з цих всевидячих людей Вас вражає?

Анатолій Кашпіровський. Він мене вражає багатьма позиціями, по-перше, своєю життєвою мудрістю, життєвим досвідом. По-друге, тим, що може робити таке на моїх очах, що я не можу збагнути своїм розумом, як йому це вдається… Не можу збагнути, як можна покласти на підлогу чотириста людей водночас! Мені це важко зрозуміти, і механізмів для розуміння цього в мене немає.

Мені Кашпіровський подобається тим, що у свої 68 років він тягає важкі гирі, багато разів підтягується, з ним не позмагаються навіть двадцятип’ятирічні хлопці. А також своєю фігурою, своєю мужністю, своїм почуттям гумору і ще багато чим…

З ким із цих унікумів Вам було найважче робити інтерв’ю?

Я не можу сказати, що з кимсь мені було важко, мені з усіма легко – чи то переді мною Борис Березовський, чи Анатолій Карпов… Немає значення – хто саме, бо до всіх я ставлюся з повагою.

Важко було, напевне, з актрисою Аллою Демідовою, тому що вона трохи неадекватна жінка… А так не можу сказати, що з кимсь важко.

А навіщо Ви співаєте? Що вас до цього спонукає? Ви вважаєте себе великим талантом?

Мене спонукає співати, по-перше, зубожіння нашої естради… Я коли бачу, як люди, у яких немає нічого за душею, виходять на сцену і щось намагаються донести до слухачів, мені стає прикро.

Я співаю, бо я так самовиражаюся. Насправді ті пісні, які записав, і ті кліпи, які я зробив, мають дуже багато прихильників, вони подобаються людям. І якщо від них хтось заплаче чи засміється, то мені дуже приємно.

НАЙБІЛЬШЕ ГРОШЕЙ ОТРИМУЮ З ТОРГІВЛІ НЕРУХОМІСТЮ

Ви багатодітний і були вже одружені стільки разів, що й самі не пам’ятаєте, скільки саме, проте про Вас хтось казав, що Ви нетрадиційної орієнтації. Чи правда це?

(Сміється, червоніючи. – Авт.) Я вас розчарую, я традиційної орієнтації.

Ви мене розсмішили, сам я такого ще не чув.

Чи є в Україні жовта преса? Бо, як на мене, ні «Бульвар Гордона», ні колишній просто “Бульвар” цілком «жовтими» не назвеш…

Дмитро Гордон «Бульвар Гордона» взагалі не можна назвати «жовтою газетою». Це передусім цікава преса, і про це свідчить її тираж – більш як півмільйона. Попробуйте тільки знайти такий у Росії чи Америці... Півмільйона – це вже раритетний тираж, таких тиражів майже немає.

«Бульвар Гордона» – це газета про видатних людей. Але якщо журналісти нашої газети, розмовляючи з якимись відомими людьми, випитують у них різні цікавинки щодо їхнього особистого життя, це не свідчення того, що газета жовта, а свідчення того, що газета намагається бути цікавою для тих, хто її читає.

Мені як простій людині завжди цікаво, з ким живе та чи інша зірка, скільки в неї дітей, якої вона орієнтації, тобто те, що ви мене зараз питаєте, і те, що цікаво кожній пересічній людині. Тому газета, аби не бути нудною і нецікавою, повинна про це розпитувати людей, які чогось досягли у своєму житті.

З якого бізнесу Ви отримуєте найбільший дохід?

Я отримую найбільший дохід із заняття нерухомістю. Я займаюся професійно нерухомістю вже 15 років. Я дуже люблю цю справу, це чистий прозорий і красивий бізнес. Мені він дуже подобається.

Звичайно, дохід також приносить видання моїх книжок, концерти, газета і ще багато-багато чого іншого...

ПЕРЕТВОРЕННЯ “БУЛЬВАРУ” НА “БУЛЬВАР ГОРДОНА” НАПРОРОЧИВ ГЛОБА

Щодо Вашої газети «Бульвар Гордона»… Колись був просто «Бульвар», але вас звинуватили в передруку матеріалів з іншої газети – “Експерс-газети”... Вона подала на Вас у суд і виграла позов на 500 тисяч гривень. Після цього “Бульвар” припинив вихід і відразу ж з’явився «Бульвар Гордона»...

Не можна змішувати ці дві назви, тому що «Бульвар Гордона» утворився рівно через десять років після появи «Бульвару». Це видно з документів: 1995 рік –  початок «Бульвару», 2005-ий – «Бульвару Гордона»...

Павло Глоба сказав, що кожних десять років треба вносити щось нове, бо справа піде вниз. І коли «Бульвар» закінчувався у 2005 році, ми зареєстрували й почали видавати «Бульвар Гордона».

Так просто вийшло, що збіглися строки з судом... Суд справді «Експрес-газета» виграла... Справа була така: 11 чи 17 публікацій з «Експрес-газети» були передруковані в «Бульварі» з посиланням на «Експрес-газету», я підкреслюю – з посиланням на «Експрес-газету». А «Експрес-газета» захотіла за ці 17 передруків величезну суму. І, звичайно, для нас її неможливо було виплатити, тому суд вирішив так, як він вирішив.

Хто Ви за гороскопом і де Ви в асценденті?

Терези... А що таке «асцендент»? (Астрологічний термін: точка екліптики, яка сходить на момент народження. – Авт.) Я не знаю. Я вам можу дати телефон Павла Глоби, і він вам все розкаже про мене, він складає для мене гороскопи, веде мене вже з 1990 року і всі асценденти він може розповісти краще ніж я.

Вам допомагає те, що складає для Вас Глоба?

Безперечно... Ще раз скажу – безперечно.

Які зараз у Вас стосунки зі ще одним представником медіа-бізнесу Олександром Швецем? Якщо не помиляюся у Вас з ним був спільний бізнес?..

У нас ніколи не було спільного бізнесу з паном Швецем.

Олександр Юхимович Швець дуже близька мені людина, мій близький друг, якого я глибоко шаную, поважаю і вважаю найкращим українським редактором, людиною, яка створила багато газет, якій повинні дякувати за своє професійне зростання дуже багато визначних, сучасних журналістів.

РЕЧІ КУПУЮ ЗА КОРДОНОМ, БО В НАС КУПУВАТИ ГРІХ

У кого Ви одягаєтеся? Бачу, у Вас золотий годинник. А якої марки?

Зараз у мене годинник «Зеніт».

Я одягаюся ні в кого, я просто купую ті речі, які мені подобаються, не зважаючи на їхні марки. Купую здебільшого за кордоном, тому що в нас купувати гріх: пишуть на одягу італійські марки, а виготовлений він у Китаї, Польщі чи в Броварах. Тому намагаюся одягатися за кордоном.

Пане Гордоне, яке Ви мали прізвисько в школі?

(Сміється. – Авт.) Ви знаєте, на жаль, чи на щастя, жодного…

Як часто буваєте за кордоном?

Останнім часом частіше. Були роки, коли майже взагалі не їздив. Мені закордон не дуже цікавий. Мені дуже подобається Київ і те середовище, де я працюю і живу.

І взагалі я дуже люблю Київ, я тут народився...

В УКРАЇНІ Я ВЖЕ ПЕРЕБРАВ УСІХ ВИДАТНИЙ ОСОБИСТОСТЕЙ

Бачу у Вас тут у кабінеті все обвішано Йосипом Кобзоном. Він Ваш найкращий друг?

Я не можу назвати лише одного найкращого друга, тому що образяться інші найкращі друзі, а в мене багато найкращих, хороших друзів, і в тому числі Йосип Кобзон.

На Ваших передачах здебільшого гості з Росії. Чому?

Справа в тому, що я в Україні перебрав усіх видатних особистостей. У мене були розмови з усіма, кого я вважаю видатними українцями. Наприклад, Микола Амосов, Леонід Кравчук, Олег Блохін, Євгенія Мірошниченко, Дмитро Гнатюк, Ада Роговцева та інші-інші.

Життя не настільки довге, щоб марнувати його. Дуже багато видатних українців поїхали звідси й живуть в різних країнах.

І наймудріша, на мій погляд, людина в моєму житті – Віталій Коротич, живе в Москві, киянин Михайло Свєтін живе в Петербурзі, а киянин Борис Єфімов, до якого я зараз їду, художник-карикатурист, якому 107 років, живе в Москві. Борис Березовський – десь у Лондоні. Син Микити Хрущова Сергій Хрущов – в Америці. Павло Лазаренко, до якого я теж зараз їду, – в Америці.

Тобто я шукаю всіх видатних людей, де б вони не були. І немає значення хто вони, де вони, має значення те, що вони видатні, те, що їм є що розповісти про своє життя, і я не хочу марнувати час на будь-кого.

А є хтось в українській естраді хто Вам подобається?

Я взагалі не хотів би вести розмову про українську естраду. Факт є, естради немає. Хтось, може, й подобається, але це не рівень Валерія Леонтьєва, Олександра Розенбаума, Йосипа Кобзона, Софії Ротару, Алли Пугачової, а ми ж хочемо про рівень розмовляти... Такого рівня в нас немає.

Ви пробували співати з Розенбаумом, Кобзоном, з ким зараз плануєте заспівати?

Та я не пробував, я співав з ними!..

А зараз співаю сам із собою. Ви знаєте, я записав уже п’ять дисків, готую шостий.

Співав з багатьма, з Тамарою Гварцителі, Валерієм Леонтьєвим, Миколою Гнатюком, Наталкою Могилевською, Іриною Білик, Гаріком Кричевським, – з багатьма співав, бо подобається співати і мені, і людям.

Розмовляла Оксана Климончук

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся