Гаррі Поттер має бути хлопчиком...

 “Всі хвалять Івана Малковича, а насправді це страшенний експлуататор, визискувач. Він мене примусив 40 днів не виходити з-за столику з комп’ютером, прив’язав стопудову гирю до моєї ноги і до стола, на руках в мене були кайдани і я мусив день і ніч, день і ніч перекладати, щоб ми встигли бути першими,” – жартома скаржився Віктор Морозов, презентуючи український переклад сьомої і одночасно останньої книги Джоан Роулінг “Гаррі Поттер і Смертельні реліквії”. Але треба таки віддати належне українським перекладачам і їхнім "експлуататорам": незважаючи на високу конкуренцію, вони випередили не тільки росіян, які презентують свій переклад 13 жовтня, а й французів, німців, італійців...

Видавництво  “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” випередило усіх!

Презентація відбувалася в Українському Домі. Національний Президентський оркестр України (!) розучив саундтреки з фільмів про Гаррі Поттера  і тим тішив публіку. Один з персонажів нашумілої книги – Гегрід – розважав дітей і виконував роль конферансьє. Головний редактор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” Іван  Малкович, звісно, почувався іменинником. Він подякував українському фан-клубу Поттера, за те, що вони домовилися не обговорювати на своєму сайті книжку до виходу української версії.

Іван Малкович торжествує!

Щоб захистити свій продукт від піратів, видавці наклеїли на кожну книжку спеціальну голограму. До речі, 13 юних поттеріанців цього року переклали текст раніше за видавництво і розмістили його на своїх сайтах. Малкович попросив їх прибрати переклад до офіційного виходу книжки, і вони погодились, за це видавець пообіцяв їм дати по примірнику “Гаррі Поттера”.

Умовами для участі у конкурсі на двійника Гаррі Поттера були наявність окулярів, темне волосся і “він має бути хлопчиком”. Зважаючи на те, що спочатку бажаючих було мало, організатори вирішили підкорегувати останній пункт – “можуть і дівчата, якщо вони дуже подібні”. Але до цього діло не дійшло і все-таки вдалося відшукати 7 претендентів на звання Гаррі. Кращого визначали гості своїми оплесками. Найгучніше вони пролунали в честь Богдана Логунова. Першою думкою після перемоги, як потім поділився Богдан, було: “О Господи, невже це я?!” До речі, він тільки наступного дня збирався купити книжку, а, отримавши її в подарунок, не міг приховати своєї радості. “В світі є щось магічне і я хочу відчути на собі, що це таке. Всі книги просто чудові. Їх може читати будь хто -  від маленької дитини і до батьків цієї самої дитини,” – впевнений Богдан.

Конкурс на кращого знавця поттеріани виявився найбільш жвавим. Всі присутні дружно вигукували відповіді на запитання, запропоновані організаторами, і досить складно було обрати переможця. “Які прості запитання! Які ми з Віктором були наївні, коли їх придумували!”,  - заявив Малкович.

До речі, серед відвідувачів акції було багато молоді і солідних дорослих людей, які самі є прихильниками Поттера. “Завжди цікавіше вірити у казку, ніж у реальність. Хочеться мати свою чарівну паличку, плащ-невидимку...” –ділиться сокровенним студентка Наталя. “А ти не вважаєш книжку дитячою?”, - питаю в неї. На що вона обурено відповідає: “Яка ж вона дитяча? Перші книги були дитячі, але кожна наступна стає все доросліше. І я дорослішою разом з книжкою.”

Потім продаж оголосили офіційно відкритим. Зверху посипалася купа повітряних кульок, знову заграв оркестр і юні читачі кинулися до прилавків з книгами. Черги були просто величезні, але Малкович заспокоїв, що книжок вистачить усім.

Нарешті!

“Читайте, любі діточки, не всяку там дурню, - а Гарріка, а Поттера і всю його рідню”, - весело наспівували Морозов і Малкович. “Гаррі Поттер” – це прекрасна книжка. Але “Гаррі Поттером” життя не закінчується”, - філософськи зауважив Малкович.

Анна Ященко