Чи може хворий на туберкульоз влаштуватися на роботу? (дослідження)

Українці не вірять, що їх можуть вилікувати від туберкульозу.

Як передає кореспондент УНІАН, про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведені на замовлення Благодійного фонду СКМ “Розвиток України”, що були представлені сьогодні на прес-конференції в Києві.

Зокрема, згідно з даними дослідження, жоден з опитаних не вірить, що, захворівши на туберкульоз, зможе отримати усю необхідну допомогу за місцем проживання. Лише 28% українців знають, що діагностика і лікування туберкульозу безплатні, а понад 30% вважають лікування дорогим задоволенням.

Один з парадоксів, який виявило соціологічне дослідження, – люди довіряють лікарям, але не вірять у те, що їм нададуть кваліфіковану медичну допомогу. Водночас третина мешканців Донеччини вважають, що шанс захворіти на туберкульоз для них є цілком реальний. Це досить високий показник, порівняно з іншими регіонами країни, зазначалося на прес-конференції.

Також, як показало дослідження, майже 100% населення України поінформовані щодо такого захворювання, як туберкульоз. Водночас рівень обізнаності щодо симптомів на ранніх стадіях розвитку хвороби досить низький - 84% респондентів впевнені, що основним симптомом туберкульозу є кашель, тоді як на ранніх стадіях цього захворювання кашлю не спостерігають.

Щодо ставлення до хворих на туберкульоз, то понад половини опитаних на запитання: “Чи прийняли б Ви на роботу людину, хвору на туберкульоз?”, відповіли: “Ні”, 23% - уникли відповіді. У Донецькій області рівень толерантності до хворих на туберкульоз ще нижчий - 61% відмовили б “туберкульознику” в робочому місці.

За оцінками громадян, найефективнішим чинником у боротьбі з туберкульозом буде поліпшення соціально-економічної ситуації в Україні (73%).

***Моніторинг мав порівняльний характер - опитували мешканців з усіх областей країни (2 тис. осіб) та окремо мешканців Донеччини (800 осіб).

Метою досліджень було, зокрема, з’ясувати, наскільки актуальна проблема туберкульозу в свідомості українців, як ставляться до хворих у суспільстві, а також виявлення ступеня довіри до вітчизняної медицини.