Слідами екологічного лиха: 174 працівники Полтавського ГЗК отруїлися невідомим газом

Ставок-випарник ЗАТ “Укртатнафта” з року в рік нагадує про себе різкими неприємними запахами. Минулого тижня із випарами фенолу з нього пов`язували отруєння працівників кар`єру Полтавського ГЗК. В “Укртатнафті” ж заявляють, що екологічних норм не порушують…

У центрі скандалу

У селі Бондарі Кременчуцького району є промисловий ставок-випарник ЗАТ “Укртатнафта”. Сюди вже понад 20 років підпримство скидає води із залишками нафтопродуктів. Ставок “поводиться тихо” у холодну пору року, а влітку раптом нагадує про себе різким неприємним запахом…

Два тижні поспіль нафтовий ставок — в епіцентрі скандалу. Засоби масової інформації обговорюють подробиці отруєння невідомим газом 174 працівників кар`єру Полтавського ГЗК (гірничо-збагачувального комбінату). 30 липня до медичної частини комбінату його працівники зверталися з однаковими скаргами на підвищений тиск, головний біль і нудоту. Щоправда, до госпіталізації не дійшло. Адміністрація ГЗК терміново вивела працівників з кар`єру і звернулася до влади з проханням з`ясувати причини загазованості і виявити склад газів. Неприємний запах в кар`єрі відчували чотири дні поспіль: з 28 липня по 1 серпня, повідомили на Полтавському ГЗК.

З подачі Миколи Асаула, заступника головного санітарного лікаря області, у пресі з`явилася інформація про те, що кар`єр “накрили” випари фенолу зі ставка-випарника ЗАТ “Укртатнафта”. Отруєння фенолом констатували і медики.

Наразі з причинами отруєння людей розбирається обласна комісія з надзвичайних ситуацій.

9 серпня ЗАТ “Укртатнафта” категорично спростувала свою причетність до ситуації із забрудненням повітря у кар`єрі. Інформація була оприлюднена на офіційному інтернет-сайті підприємства. Головний аргумент: “Всі технологічні об`єкти АТ “Укртатнафта” (в тому числі і ставок-випарник) розташовані на значній відстані від кар`єру ГЗК”.

Різкі неприємні запахи не вперше “навідують” кар`єр ГЗК — доводиться терміново виводити людей, щоб вони не очманіли. Але це трапляється час від часу, в 2005-2006 році таких випадків не було, каже керівник прес-служби ГЗК Олександр Довгальов. Проте від різких заяв щодо походження запахів адміністрація Полтавського ГЗК утримується.

Дійсно, кар`єр — на значній відстані від “обвинувачуваного” ставка. Але практично поряд із ним живуть люди — мешканці села Бондарі, як і в розмові з кореспондентом УкрРудПрома скаржилися, що вже давно п`ють лише привозну воду, а як вітер дме зі ставка, то неприємний запах відчувається все більше і більше : “Такий сморід, що не можна дихати” .

А після відвідини ставка весь вечір болить голова. Симптоми практично такі ж самі, як і в описаних працівників Полтавського ГЗК.

Фахівці — про можливі причини отруєння працівників ГЗК

Микола Асаул, заступник головного санітарного лікаря області:

— 28-30 липня була так звана інверсія — перепад температури, і всі випари притискувалися в приземний шар, а не розсіювалися в повітрі. Фенол важчий за повітря. Глибина ж кар`єру сягає 300 м, в нього складана конфігурація, тому не відбувається вентиляція кар`єру. Фенол накопичувався. Коли змінилися метеорологічні умови — він вивітрився і проблема зникла. Іншого джерела забруднення фенолом у цьому регіоні немає. 25 липня ставок-випарник СЕС робила дослідження, і фенолу ми не знайшли, тобто він був, але в гранично допустимих концентраціях (ГДК). Але в цей же день “Укртатнафта” скинула 30 тонн лужних стоків. Імовірно, це порушило нормальне випаровування із ставка і загазувало атмосферу, в тому числі і в кар`єрі. Аби зменшити вплив на довкілля, я рекомендував “Укртатнафті” перенести два приймальні резервуари нафтопродуктів від ставка на промисловий майданчик НПЗ, а в ставок скидати інші промислові стоки, які не впливають на повітря та умови проживання людей. Також я порадив керівництву ГЗК укласти угоду з медичним інститутом екологічного напрямку, щоб фахівці провели дослідження та зробили висновки. Прогнозую, що вони підтвердять: ставок-випарник є джерелом забруднення повітря, у тому числі і в кар`єрі. Експертиза ця — в інтересах всіх людей.

Тетяна Козловська, доцент кафедри екології Кременчуцького державного політехнічного університету, кандидат хімічних наук:

— Як хімік скажу: навряд чи скидання лужних стоків могло бути причиною появи фенолу у повітрі кар`єру. На мою думку, фенол міг потрапити туди лише з грунту кар`єру. Адже багато років поспіль йшло забруднення підземних вод і грунтів від ставка-випарника, це до того, як “Укртатнафта” провела укріплення дна ставка. Є карта нафтового забруднення. На ній видно, що частина нафтопродуктів, що містять фенол , “поповзла” до Дніпра, у бік ГЗК. Отже, моя версія — ситуація у кар`єрі може бути пов`язана із витісненням фенолу із грунту. Внаслідок спекотної погоди, прогрівання грунту фенол почав потрапляти у повітря кар`єру. А оскільки немає вітру, то він накопичився у концентраціях, що перевищують норму. Окрім цього, люди могли відчувати запах метилмеркаптану, який токсичніший за фенол. В суміші з фенолом він посилює ефект від неприємного запаху. Обидва гази діють на верхні дихальні шляхи: викликають задуху, головний біль, нудоту.

Валерій Станкевич, завідувач лабораторією гігієни грунту та відходів інституту імені Марзєєва (м.Київ):

— Ставок-випарник створений і функціонує з порушенням норм українського законодавства. Тому що жоден екологічно небезпечний і небезпечний для здоров`я населення об`єкт не може функціонувати без встановленої санітарно-захисної зони. А її для ставка ніхто не встановлював!... Всі токсиканти (а там кадмій, свинець, солі важких металів) йдуть у колодязі… Коли ми проводили дослідження щодо майбутнього впливу комбінату “Ворскла-Сталь”, ми повинні були оцінити вже існуючу екологічну ситуацію. І ми написали у своєму висновку, що найбільш екологічно небезпечним об`єктом є саме цей ставок-випарник. Такого висновку ми дійшли на підставі результатів аналізів проб, які відбирали в минулому році.

“Катастрофи там ніхто не виявить”

Так вважає Микола Бєсєдін, головний спеціаліст з охорони навколишнього природного середовища ЗАТ “Укртатнафта”.

— Миколо Васильовичу, що робиться, аби зменшити шкідливий вплив ставка на довкілля, адже запах біля ставка таки відчутний?

— Запах, швидше за все, дає мектилмеркаптан. Поріг чутливості для нього у людини дуже низький. Тобто ми відчуваємо запах навіть при концентраціях, що набагато менші за норму. І заміри біля ставка не показують будь-яких перевищень.

— Ви хочете сказати, що людям не шкідливо цим дихати?

— Я не хочу сказати, що це корисно.

— Я походила біля ставка-випарника десь годину, і в мене весь вечір боліла голова.

— Цілком можливо. Свого часу відселили жителів села Крамаренки, яке знаходилося поблизу ставка.

— А з Бондарями що робити?

— Зараз ми проектуємо біологічну систему очищення стоків на ставок-випарник. Завдяки їй буде практично повне очищеня від органіки (у тому числі фенолу, сірководню, аміаку), залишаться тільки солі, які скидатимуться у ставок-випарник. Проектування займе шість місяців і ще 18 місяців — на будівництво.

— Чи оцінювали незалежні експерти масштаби екологічної шкоди?

— Нині рішення про таку експертизу прийнято. Замовником має виступити Полтавська облдержадміністрація, ні ГЗК, ні НПЗ не знатимуть, який інститут виконуватиме ці роботи. Але одразу кажу: запахи знайдуться, але катастрофи там ніхто не виявить. І відселяти Бондарі не доведеться.

— А санітарно-захисна зона? Чому її немає?

— Розрахунок показав, що шкідливі речовини від ставка-випарника не досягають населених пунктів. Тому науковці зробили висновок, що санітарно-захисна зона не потрібна. А контролюючі органи поставили свої печатки. Це було в 1994-1995 роках.

Тетяна Донченко, Укррудпром