Чому від туалетів у центрі столиці смердить совком?

Нещодавно в столичному торгівельному центрі «Глобус» на Майдані побувала в “ОО”. Контраст разючий: між глянцевими вітринами крутих магазинів у «Глобусі» і абсолютно совковим туалетом – де товста молодиця на вході збирає по гривні, де немає мила в мильницях, сушилки для рук працюють через одну, вода в крані лише холодна, під ногами плутається прибиральниця з брудною ганчіркою і перекошеним лицем, смердить страшенно, і на стіні висить один на всіх (!) рулончик сірого твердого туалетного паперу.

Такі самі туалети ви можете зустріти ще в багатьох точках по Києву.

За рівнем антуражу й цін у крутих магазинах ми вже до цивілізованого світу доросли, чого не скажеш про туалети. А саме туалет – одне з мірил рівня цивілізованості в країні. Чому ніде в Західній Європі чи Америці ви не зустрінете платних туалетів, де туалетний папір треба відмотувати на вході від загального рулону? Туалети там переважно безкоштовні, і при цьому в них чисто, пахне ароматизаторами, є столик для сповивання немовлят, місце для інвалідів, у кожній кабінці – євроунітаз і висить білий сучасний туалетний папір. І зарплату не треба платити якимось злобним «туалетним» тіткам, котрі збирають з «клієнтів» гроші. А гроші, між іншим, на туалетах заробляються чималі.

От, скажімо, у «Глобусі» туалет, за найскромнішими підрахунками, щодня відвідують півтисячі осіб. Це 500 гривень у день, 15000 гривень (3000 доларів) на місяць. Із цих грошей максимум по 100 доларів на місяць платиться прибиральниці й тітці на вході. Ну, припустімо, ще 100 доларів тітка присвоїть (ніхто ж нічого не контролює). Залишається – 2700 доларів на місяць. Мінімум. То чому ж немає мила й один на всіх рулон туалетного паперу за 66 копійок.

Крадуть папір? Якщо купувати 20 рулонів нормального білого туалетного паперу в день, то на місяць на це піде від сили 150–200 доларів. Нехай третину вкрадуть, але ж більша частина залишиться!

Насправді, мені здається, якщо хтось щось і краде, то це хіба ті ж туалетні «трудівниці». Бо люди, які приходять у дорогий торговельний центр купити пару взуття за 300 доларів чи попити кави з тістечком за 40 гривень, не запихатимуть у кишеню рулон краденого туалетного паперу.

Напевне, як зажди, хтось заробляє великі гроші на туалетах і не хоче потратити ані копійки на те, щоб ці туалети виглядали пристойно. І, швидше за все, це не бізнесмени, бо ці давно зрозуміли, що в будь-якого товару має бути красива упаковка (подивіться на туалети в ресторанах «Козирної карти», у фітнес-клубах!). А від наших туалетів за 1 гривню тхне таким совком, що це явно наводить на думку, що столичною «мережею» туалетів володіє і всі ці тисячі доларів кладе в кишеню хтось із комунальних служб чи адміністрації міста, явно нічого не платячи за оренду приміщення, бо за санітарними нормами – туалет має бути!

Марина Зарицька, м. Київ