Переформатування Київради: з двочлена у тричлен

Протягом останніх кількох місяців усталилася двочленна структура Київської міської ради: з одного боку – стійка промерська більшість, яка десятками й сотнями виносить на порядок денний сумнівні земельні та майнові питання й успішно „продавлює” їх. З другого – опозиційне об’єднання „Демократичний Київ” у складі блоків Тимошенко, Кличка та „Нашої України”, яке щосили викриває зазіхання міської влади на добробут киян і влаштовує гучні демарші.

Але останні дві сесії Київради засвідчили, що відбулося її переформатування: двочлен перетворився на тричлен. Фракція блоку „Наша Україна” виокремилася в окремий елемент – у гравця з власними інтересами.

Звичайно, це зовсім не те переформатування, про яке мріяв БЮТ: зберегти двочленну структуру, але змінити баланс на користь „Демократичного Києва”. При значно більших розмірах фракції БЮТ це гарантувало б тимошенківцям незаперечну першість у київській демократичній коаліції. Задля цього 2 червня на своєму з’їзді БЮТ позбавив повноважень депутатів Київради 15 перебіжчиків, які поповнили лави промерської більшості.

Проте своєю постановою Дніпровський райсуд ці рішення заблокував. І хоча постанову бютівські юристи негайно оскаржили, але, знаючи „таланти” юристів Черновецького, можна припустити, що судова тяганина триватиме довго і з невизначеним результатом.

У цій ситуації БЮТ та блок Кличка, фактично позбувшись реальних важелів боротьби з Черновецьким, обрали вигідну з піарної точки зору позицію: легітимності засідань Київради не визнавати (оскільки в них беруть участь „відступники”), на засідання не ходити, гостро критикувати Черновецького та підконтрольну йому більшість у ЗМІ. У науці про піар це називається „позиціонування для атаки ззовні на девальвований об’єкт”.

Натомість перед фракцією „Нашої України” в Київраді постала непроста дилема. Або йти поза стіни Київради вслід за тимошенківцями, прирікаючи себе на роль другого номера у великій політичній грі, мало не філії БЮТ (а втрата політичної суб’єктності напередодні виборчої кампанії обіцяє програш). Або ж шукати власну гру і власний шлях у нинішній ситуації. Київська НУ, схоже, обрала другий варіант: залишатися в сесійній залі, вибірково голосуючи за проекти рішень і не перестаючи критикувати міську владу.

Вочевидь, приймаючи це рішення, нашоукраїнці чудово розуміли, що наражаються на гостру критику з боку тимошенківців та кличківців. Тим паче, що наближення виборів за наявності спільного електорального сегмента в цих трьох сил обіцяло надати такій критиці особливої динаміки. Мало хто сумнівається, що в «помаранчевому» Києві конкуренція буде дуже жорстка.

Тому „Нашій Україні” потрібна була добре пророблена й переконлива аргументація на користь своєї участі в засіданнях Київради. Перед попереднім засіданням Київради 14 червня було видано заяву про те, що НУ піде до сесійної зали, оскільки не хоче залишати киян „наодинці з Черновецьким” і віддавати мерові повний контроль за містом. Перед учорашнім засіданням цей дещо абстрактний „заспів” був розвинений і конкретизований: „Наша Україна” заявила, що виносить на розгляд Київради проект рішення про запровадження мораторію до кінця поточного року на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та цін на хліб у Києві.

Учорашнє засідання Київради проходило вже в новому, трьохчастинному форматі, за всіма законами політичного контрапункту. Стартове крещендо тимошенківців та бютівців, які зайшли до зали, щоб гучно піти, звинувативши всіх, хто залишилися. Потім жваве скерцо „Нашої України”, яка внесла свій проект тарифно-цінового мораторію. Після цього – монотонно-тужливе піанісимо більшості імені Черновецького з роздачею всіляких благ.

У результаті симпатики мера роздали десятки ділянок землі, у тому числі в зелених зонах, а від районних адміністрацій забрали програму „Твій дім – твій двір”, через яку щороку розподіляються сотні мільйонів гривень, а також взяли під контроль „Київтранспарксервіс”, єдиного оператора на ринку паркувальних послуг, одночасно ліквідувавши районні паркувальні підприємства.

Бютівець Олександр Бригінець спробував покласти відповідальність за всі сумнівні голосування в Київраді на, очевидно вже, конкурентів з „Нашої України” – мовляв, без її голосів ці рішення не пройшли б. І нарвався на гостру відповідь нашоукраїнця Зоряна Шкіряка: у сесійному залі були присутні більш як 80 депутатів Київради, з них нашоукраїнців – 12. Таким чином, успішні голосування команді Черновецького забезпечували якраз ті 15 колишніх членів фракції БЮТ, котрі перебігли до промерської більшості, їдко зазначив Шкіряк.

З мораторієм ця сама більшість вчинила хитро. Явно не хотілося ризикувати залишками рейтингу й завалити таке рішення. На пропозицію секретаря Київради, правої руки Черновецького Олеся Довгого проект нашоукраїнців був прийнятий за основу, а ухвалення кінцевого рішення – віднесене на наступну сесію. «Нашоукраїнці» заявили, що міська влада вкотре зробила хитрий трюк, спробувавши просто забалакати соціально важливий проект рішення, тим часом готуючись запровадити нові розцінки. „Відповідні проекти розпоряджень голови КМДА вже підготовлені, і, за нашими даними, нові тарифи на житлокомпослуги можуть бути запроваджені вже в серпні цього року”, – повідомив Шкіряк.

Схоже, формування трикутника в Київраді збільшує політичне навантаження на всі його елементи: кожній з трьох сил доведеться тепер „стріляти й відстрілюватися” не в одному, а у двох напрямках. Що, власне, і продемонструвало вчорашнє її засідання.

Скоріш за все, така тричленна структура Київради може зберегтися до самих її перевиборів, які, на думку експертів, відбудуться навесні 2008 року в результаті політичних домовленостей у новообраній Верховній Раді.

Микола Писарчук