Коли українців називають “хохлами”, нікому в голову не приходить подати за це до суду. Коли ж москаль (але українського походження!) назвав москалів москалями (й усього-то – на якомусь Інтернет-форумі, на подібних в Україні перепалки “хохли-москалі” відбуваються набагато жорсткіше), йому “пришивають” “розпалювання міжнаціональної ворожнечі” (а згадайте, це формулювання російські правоохоронці відкинули навіть при розгляді нещодавніх подій у карельському містечку, де чеченці перерізали чотирьох місцевих, тих потім мало не забили, а “чеченський” ресторан підпалили). Після того, як більшість чеченців втекла з маленького містечка, російська міліція заявила, що це звичайні розбірки на бізнесовому ґрунті.
А мешканця Новосибірська з українським ім’ям Тарас Зеленяк звинуватили у “розпалюванні...” і... впаяли 2 роки. А що якби таке саме ставлення українських спецслужб було до тих, хто замість “українці” вживає термін “хохли”? Можу тільки уявити, скільки можна було б пересадити народу, лише перечитавши форуми УНІАНу...
Більше того, коли окремі представники братського народу, переважно ті, що носять значки депутатів Думи, проводять в Україні антиукраїнську ж пропаганду, нас закликають до політкоректності і дружелюбності. А їм – у гіршому разі - кажуть: “Гаспада, займайтеся цим удома...” (Оголошення персоною нон-грата пана Затуліна і йому подібних на фоні багаторічної терпимості можна вважати геройським вчинком МЗС і СБУ).
Думаю, жорсткіше треба було б ставитися до тих політиків, які, хоч і не вживають згаданих болючих термінів, але їх дії точно підпадають під формулювання “розпалювання міжнаціональної ворожнечі”. Таких у нас достатньо, і з них, власне, все й починається. Шкода тільки, українська служба безпеки надто лояльна у цих питаннях, на відміну від ФСБ.
Олег Гончар
