„Найлюбіший друзь”?

Призначення двічі міністра МНС та екс-двічі губернатора Закарпатської області Віктора Балоги главою Секретаріату Президента України на думку багатьох спостерігачів стало спробою Віктора Ющенка знайти хоч якусь кадрову противагу зростаючій політичній та адміністративній експансії „донецьких”. Заслужений „об’єднаний” політолог Михайло Погребинський навіть зі знанням справи заявив, що у Балоги в Секретаріаті буде „позиція Медведчука, який брав на себе всі справи і прорахунки”.

Політики та експерти очікують від Балоги, що він наведе сякий-такий елементарний порядок у Секретаріаті, скоригує його кадровий склад, поліпшить організаційну роботу. 

Зазначають також, що Віктор Балога може потіснити з насидженого місця свого першого заступника Івана Васюника, на якого лягла чорна тінь від його ставленика, „прогорілого” на посаді керівника „Нафтогазу” Олексія Івченка, і перебрати на себе кураторство над політичним пропрезидентським проектом, покликаним замінити віджилу своє „Нашу Україну”.

"Балога перебуває в гарних стосунках з родиною Ющенка – завдяки вмінню на людському рівні створити хороший настрій. Ставка на Балогу – це ставка на побутовий і особистий комфорт президента. Новий шеф Банкової зможе реально вирішувати питання, не відволікаючи по дрібницях самого президента", - вважає джерело "Української правди", близько знайоме з новим керівником секретаріату.

Але перераховані вище позитивні для Віктора Ющенка аспекти нового призначення (якщо вважати позитивом подібність до колишнього однопартійця Медведчука, якому Балога допоміг свого часу обратися в Закарпатті до ВР) мають зворотній бік. Ідеться про той темний і густий шлейф минулого, який тягнеться за Балогою. У цьому плані Віктор Іванович являє собою очевидну небезпеку для Віктора Андрійовича. Адже всі інформаційні удари, спрямовані проти керівника Секретаріату Президента, будуть болісно відбиватися на іміджі та репутації самого глави держави. Він і досі пожинає гіркі плоди інформаційної атаки на так званих „любих друзів”.

А атакувати легко і просто. Досить покопатися годинку в Інтернеті – і матеріал для цілої серії гнівно-викривальних статей зібрано. І про колишні зв’язки з „есдеками”, і про тіньовий бізнес (відома фірма „Барва”), і про залученість до кримінального середовища, і про зловживання на адміністративних посадах... Наведемо лише дещицю з цього моря інформації:

 "Версии. com":

„Бізнесові навички Віктор Іванович набув ще у радянські роки, працюючи товарознавцем у системі споживкооперації... Коли ми, журналісти, приїхали у голодне та криміналізоване Закарпаття середини 90-х, наші „екскурсоводи”, показуючи на магазини, кіоски, АЗС і навіть консервні банки на розкладках, невтомно повторювали як пароль це саме слово „Балога”...

Уже після розриву з Медведчуком в одній з київських газет з’явилася публікація, де говорилося, що „за інформацією правоохоронних органів, у засновниках „Барви”, крім відповідальних працівників владних структур та їхніх дружин нібито значився рідний брат кримінального „авторитета” на прізвисько Геша, два роки тому розстріляного у Мукачевому”...

ТОВ „Барва” було найбільшою комерційною структурою Закарпаття. Уже на той час фірма контролює оптову та роздрібну торгівлю, у першу чергу, горілкою, цигарками та медикаментами, закупівлю і первісну переробку сільгосппродукції, виробництво безалкогольних напоїв, будівельні роботи.

Підприємства Балоги можна перераховувати дуже довго. Окрім різного роду „барв”, це і „Мукачівський завод керамічної плитки”, і „Закарпатська продовольча група”, і місцева швейна фабрика (фірма „Одяг”), і транспортне підприємство „Транзит”, і ціла низка агрофірм та лісогосподарств, і пафосний санаторій „Синяк”, де люблять відпочивати сильні світу сього. Можна також згадати корпорацію „Західна нафтова група „Карпати”, кілька охоронних фірм тощо. Дружина Балоги Оксана Анатоліївна, лікар за освітою, є власником телерадіокомпанії „Мукачево”, має частки у фірмах ТОВ „Фарм”, ДП „Фарм плюс”, ТОВ „Старий рецепт”, ТОВ „ТД Октан”, ТОВ „Старовинний замок”, ТОВ „Матрикс-Мукачево”, ТОВ „Авто-М”, ТОВ „Мукачівська автобаза”. Батько, Іван Іванович – власник ТОВ „Транс лтд” та газети „Старий замок”. Частина майна розподілена між кузеном Балоги, мером Мукачевого Василем Петьовкою та іншими партнерами по бізнесу, серед яких більшість складають родинні, кумівські та дружні зв’язки”.

"Україна кримінальна" : 

„У 2000 році варварськи рубали ліс у Карпатах більше 300 фірм та приватних підприємців Вирубки велися з порушенням усіх існуючих правил – вздовж водних джерел і доріг, з використанням важкої, у тому числі гусеничної техніки. Половину лісу кидали гнити. Губернатор Балога це не просто знав, бачив на власні очі, але й брав активну участь. Його дочірні фірми з ТОВ „Барва” також називалися в числі тих, хто безбожно рубав закарпатський ліс-казку, хто перетворив його на кошмар...”

11 березня 2001 року закарпатська прокуратура винесла протест у відповідь на рішення облради № 285 „Про обласний бюджет на 2001 рік”. Вердикт юристів: „існують факти ігнорування регіональним керівництвом нормативно-правових актів і процедури бюджетного процесу”. Паралельно працювала спеціальна парламентська комісія. Ось фрагмент її звіту: „Неправомірний перерозподіл видаткової частини обласного бюджету має призвести до збільшення витрат на:

- утримання органів влади (бюджет перевищений на 326,2 тис. гривень);

- житлово-комунальне господарство (перевищення складає 9,2 млн);

- капітальне будівництво (перевищення бюджету на 7,9 млн.);

- засоби масової інформації (виділено на 300 тис. більше);

- культуру та мистецтво (перевищення на суму 414 тис.);

- фізичну культуру та спорт (перевищення бюджету на 500 тис.)”...

За часів губернаторства Балоги були затримані у Київській області п’ять вантажівок, які перевозили 100 тисяч пляшок горілки „Русская”. У столичних податковиків викликали сумніви документи на цей вантаж. Після перевірки виявилося, що фірма-отримувач „Барва-М”, яка знаходиться у Мукачевому і серед засновників якої значиться і Віктор Балога, не мала права на оптову торгівлю алкогольними напоями. Оскільки ліцензія у „Барви-М” скінчилася ще рік тому...

"Дзеркало тижня":

„Ще у другій половині 90-х, коли тіньові ніші в українській економіці стали поступово прикриватися, Геша почав легалізувати свої величезні капітали. Він вклав кошти через довірених осіб у прибуткові місцеві підприємства і стояв за створенням багатьох потужних комерційних структур. У Закарпатті ні для кого не секрет, що Михайло Токар ("Геша") мав безпосереднє відношення і до ТОВ „Барва”, головою правління котрої до походу в політику був нинішній губернатор області В.Балога. „Барва”, яка пережила лихоліття СДПУ(о), і зараз вважається найбільшою комерційною структурою Закарпаття, і з останнім призначенням Балоги вона, без сумніву, отримає новий імпульс до розвитку. Рідний брат Геші Ілля Токар (також один із екс-співвласників „Барви”) після виборів-2002 очолював Мукачівську районну раду, а нещодавно з подачі губернатора призначений Президентом головою Мукачівської райдержадміністрації...”

"Обком":

„Як повідомляв „Обком”,   генпрокурор Піскун відправив у відставку прокурора Закарпатської області Миколу Гошовського. Гошовський пропрацював на цій посаді лише два місяці. Деякі джерела причиною відставки Гошовського називають те, що обласні прокуратура відпустила з-під варти екс-губернатора Івана Різака, котрий проходить у справі доведення до самогубства ректора Ужгородського нацуніверситету Володимира Сливки.

Але інші джерела називають і іншу причину відставки прокурора. Виявляється, Гошовський відмовився підкоритися „проханням” нового губернатора Закарпаття Віктора Балоги. А „прохання” були конкретними: закрити всі 17 кримінальних справ щодо фірм Балоги і відкрити до 40 справ проти опонентів. Гошовський відмовився.

Як відомо, першим заступником Гошовського є прокурор Бенца – колишній прокурор Мукачевого і великий друг Балоги. Схоже, саме його руками новий губернатор і „будуватиме демократію” і області. Кажуть, що вже зараз практично всі торговельні підприємства Закарпаття отримали команду брати товари тільки зі складів балогівської фірми „Барва”, а не згодні з таким наказом дистриб’ютори вже отримали повістки”.

Щоб не роздувати цей матеріал, ми не наводимо не менш цікавих текстів, пов’язаних з історією відносин Балоги з одіозним Сергієм Ратушняком, з історією перебування Віктора Івановича на посаді мера Мукачевого, з методами, які він використовував під час „мукачевської епопеї”. Достатньо і наведеного. Навіть якщо слідувати золотому принципу „ділити написане журналістами на вісім”, все одно після операції ділення залишиться надто багато. Надто багато для того, щоб через Балогу серйозно „діставати” в інформаційному полі і самого Ющенка.

Як прокоментував нове призначення Балоги авторові один з політологів, „це, мабуть, така карма у Віктора Андрійовича. Не встиг він дистанціюватися від „любих друзів”, як біля „тіла” постав „найлюбіший друзь”...

Микола Писарчук