Дружина Черновецького: Коли батько довідався, що я виходжу за Льоню, у нього стався перший інфаркт

Леонід Черновецький – один з перших легальних мільйонерів України. Без п’яти хвилин мер Києва. Він почесний президент концерну “Правекс”, але фактично справи веде його дружина Аліна Айвазова...

Леонід Черновецький – один з перших легальних мільйонерів України. Без п’яти хвилин новий мер Києва. За його свідченням, власник майже двох десятків ексклюзивних авто, серед яких суперлімузин Maybach та спорт-кар Mercedes-Benz SLR McLaren, який може розганятися до «сотні» кілометрів на годину всього за 3 секунди. Історія успіху юриста-науковця неодноразово подавалася на сторінках ділової преси. Він почесний президент концерну “Правекс”, але фактично ділові справи веде його дружина Аліна Айвазова. Ця зустріч з Аліною Степанівною відбулася ще до того, як вона стала дружиною мера.  

“Я й гадки не мала, що він залицяється до мене”

Вони почали зустрічатися з Льонею ще в інституті. Перший рік вона й гадки не мала, що Леонід залицяється до неї. Він тоді намагався виконати кожне її бажання. Коли хтось із студентів вимагав, щоб Аліна йшла складати іспит першою (її прізвище на "А"), а їй не хотілося, то Леонід заступався: "Вона складатиме, коли захоче". І хоча Аліна, за її словами, не дуже потребувала чийогось захисту, така галантність їй подобалася. Потім він подарував їй квіти й сказав, що вона - перша дівчина, якій він щось дарує. Батьки Аліни були забезпечені й вона не збиралася шукати багатого чи перспективного чоловіка. Однак тривалий час і гадки не мала, що Льоня живе досить скромно. Якось вони гуляли й Аліна, ступаючи по бордюру, схопила його за светр. Льоня попросив: "Аліно, обережніше, це мій єдиний светр". У той момент вона помітила, що й штани в нього досить дивні, з лампасами, які носять у міліції... У його ставленні до Аліни, згадує вона сьогодні, було стільки турботи, що важко було залишитися байдужою: "Оскільки я родом з Кавказу, то мій батько завжди хотів, щоб я вийшла заміж за грузина чи вірмена. Він спочатку пережив мій вибір, у той час у нього стався перший інфаркт. Але з часом батько не тільки змирився, а й схвалив цей вибір".

До речі, за словами Черновецького, тесть на весілля подарував молодятам їхню першу машину – голубі “Жигулі”. Це було для майбутнього мера королівським подарунком, бо зі стипендії, та й майбутньої зарплати прокурора, навряд чи можна було наскладати на машину. Потім Леонід Михайлович зізнавався, що у тяжкі часи заробляв приватним “ізвозом”.

“Як зайнявся бізнесом, почав виносити з квартири кришталь – келихи та склянки”

Перед тим, як стати банкіром та заснувати міцну компанію “Правекс” подружжю довелося випробувати чимало труднощів.

Аліна Айвазова розповідала: “...Жили досить скромно. Усе інвестували, й на життя залишалося зовсім небагато. Коли чоловік почав працювати в прокуратурі, я була у декреті. Ми на його зарплату купували всі продукти - харчі в нас були завжди.

Я багато шила і собі, і Леоніду, і дітям, часом перешивала батькові сорочки. Батьки дали нам перший внесок на кооперативну квартиру. У ній були старий диван, шафа, два дитячих ліжка. Близько восьми років ми виплачували борг за квартиру, не робили ремонту, не купували меблів. Потім чоловік захистив кандидатську, пішов у докторантуру. Я не заперечувала. Нарешті став думати про бізнес, зареєстрував центр "Правекс" (абревіатура від слів "право", "економіка", "бізнес“), зайнявся юридичними консультаціями... Він узяв приміщення в оренду. Почав виносити з квартири кришталь: келихи, склянки, витрачався на благоустрій офісу.

Я тоді ще не відчувала, що в нас з’явилися гроші. Моя донька недавно сказала: "Мамо, коли дружини деяких ваших компаньйонів уже одягалися у фірмових магазинах, ти ще ходила в турецькому одязі".

Пам`ятаю, як нам на виставку антикваріату принесли діамантову брошку-жука, унікально гарну. Я звернулася до чоловіка, але він сказав: "Аліно, зараз у нас немає грошей ні на дорогі прикраси, ні на дорогі машини. Мусимо все інвестувати в бізнес". Я погодилася.

“Бюджет сім’ї веду я, гроші дає чоловік”

“Бюджет бізнесу в кожного з нас свій. Вважаю, в кожного мають бути свої гроші. В мене власний бізнес, яким я керую самостійно. Інколи, якщо я не хочу брати свої гроші з обігу, я можу на конкретний строк позичити їх у чоловіка, - стверджує Айвазова. - Бюджет сім`ї складаю я, гроші ж на утримання дає чоловік - на господарчі потреби, ремонти, меблі.... Леонід знає, що не буде проблем на митниці, я не переплачу посередникам, зекономлю його гроші. Свої гроші я витрачаю на себе. Захотіла ще один костюм - хоч би й сто костюмів - не проситиму цих грошей у чоловіка. Він не відмовляє мені, але я тішуся, що все можу купити собі сама. Сподобалася норкова шуба, яка в мене далеко не перша, - я теж куплю її сама.

Чоловік не хотів, щоб я заробляла гроші. Як і більшість чоловіків, він хотів, щоб я його слухалася. Але поступово я доводила, що краще мені в чомусь поступитися, що я теж працюю і навіть добре”. На запитання чи бували випадки, коли вам доводилося бути сильнішою за свого чоловіка, Аліна Айвазова відповідає: “Часом траплялися непередбачені ситуації, коли я бачила, що Леонід розгубився. Тоді я "збиралася", жартувала, могла сама прийняти рішення. Це його підбадьорювало. Але й мені доводилося відчувати підтримку чоловіка. Якось пограбували мій магазин золота в центрі Києва. За день до цього було видане розпорядження про заборону державним структурам охороняти комерційні підприємства, я не встигла знайти охорону. Мені подзвонили додому, я приїхала. З полегшенням дізналася, що нікого не вбито, подумала: "Працюватиму, поверну людям їхні гроші". Але одразу ж за мною приїхав Льоня. Перше, що я почула від нього: "Аліно, не хвилюйся! Я все перекрию, заплачу свої гроші". Я потім обійшлася без його грошей, але як мені було важливо почути ці слова!”