Українець - про залізничну катастрофу у Польщі: Страшно було три години кричати у темряві
Українець - про залізничну катастрофу у Польщі: Страшно було три години кричати у темряві

Українець - про залізничну катастрофу у Польщі: Страшно було три години кричати у темряві

19:18, 05.03.2012
9 хв.

Ми бачили людей, які лежали біля вагона, але їм вже не можна було нічим помогти... П’ятеро громадян України ще залишаються у польських лікарнях

Минулої суботи у Польщі сталася найбільша залізнична катастрофа в сучасній історії країни, яка забрала життя щонайменше 16 людей, у тому числі, громадянки США. Серед майже 60 людей, котрі постраждали в аварії, є п’ятеро громадян України, котрі ще залишаються у польських лікарнях.

Людина чи техніка?

Потяги «Перемишль-Варшава» та «Варшава-Краків» зіткнулися лоб в лоб близько дев’ятої години вечора недалеко місцевості Щекочіни на півдні Польщі на відрізку, де в 1994 році трапилася схожа аварія. Тоді вона сталася через помилку машиніста, котрий у тумані не зауважив сигналу семафора та поїхав колією, якою вже рухався назустріч інший поїзд. На щастя, машиністи обох потягів встигнули натиснути на гальма, що, однак, не врятувало життя помічника одного з машиністів. Ще 8 чоловік отримали поранення.

Відео дня

Цієї суботи два пасажирські потяги мчали один одному назустріч із швидкістю понад 60 та майже 70 кілометрів на годину. Польські власті одразу після катастрофи створили спеціальну комісія, котра має вивчити причини аварії, але вже зараз серед найбільш правдоподібних версій експерти називають помилку диспетчера або технічну несправність.

Польскі ЗМІ у своїх публікаціях, присвячених аварії, відзначають дуже поганий стан залізничної інфраструктури у Польщі через реструктуризацію залізничного транспорту та велике недофінансування галузі.

«Наприклад, у 2002-2006 роках середні інвестиції на один кілометр колії у Бельгії складали 432 тисяч євро, у Франції - 174 тисяч євро, у Німеччині - 169 тисяч євро, а в Польщі ... 4 тисячі євро», - відзначає польська Gazeta Wyborcza.

Але водночас видання зауважує, що навіть великі інвестиції у залізничну галузь не унеможливлюють катастрофи поїздів, що підтверджує аварія у Бельгії у лютому 2010 році (20 смертей, 160 поранених).

Прокуратура міста Ченстохова, яка розслідує справу, повідомила сьогодні про затримання двох диспетчерів, одному з яких висунуто звинувачення у незумисному спричиненні аварії.

 «Один із затриманих, 50-ти річний чоловік, є у важкому психічному стані та перебуває у психіатричній лікарні. Він намагався фальсифікувати документацію відрізка, аби прикрити свої помилки, наслідком яких стала катастрофа», - повідомляє з посиланням на неофіційні дані TVN24.

73 жертви

Двома потягами, які належать найбільшим у Польщі фірмам-конкурентам із пасажирських перевезень - PKP Intercity та Przewozy Regiоnаlne, - їхало близько 400 людей.

Рятувальні служби, котрим сьогодні близько обіду вдалося розібрали усі знищені вагони та локомотиви, повідомили, що «на 100% на місці катастрофи вже немає жертв».

Згідно останніх оприлюднених даних, поранення отримали 57 людей, 47 з яких, станом на понеділок, ще залишаються у п’ятнадцяти лікарнях. Раніше медики повідомляли, що більше половини поранених мають «серйозні травми», а кілька з них перебувають у важкому стані.

За останніми даними, службам теж вдалося ідентифікувати 15 із 16 смертельних жертв суботньої катастрофи.

5 українців

Серед жертв залізничної аварії - п’ятеро українців, котрі, за даними Генерального консульства України у Кракові, отримали «легкі та середньої важкості травми».

Мешканець Львівської області Ігор Цап їхав у першому вагоні поїзда.

"Стався дуже потужний удар, від якого моментально згасло світло. Одразу після нього було відчутно ще два удари. Коли помітив, що ми зупинилися, я та люди, котрі були зі мною в купе, почали шукати безпечного виходу, бо боялися, що щось може загорітися чи ще щось. Коли заглянув за стінку купе, то помітив, що там вже не було ні купе, ні вагону: весь вагон був повністю розірваним.

Зі мною їхало старше подружжя з Херсона з внучкою, я запитав, як вони себе почувають, вони відповіли, що нормально, і ми почали вибиратися. Чоловіка привалило, але внучка йому допомогла вибратися, а я поміг жінці вийти назовні. Ми бачили людей, які лежали біля вагона, але їм вже не можна було нічим помогти.

...Дивно, але в той момент якось не відчував болю через поламані ребра. Пізніше нам помагали дівчата, давали спеціальні ковдри з фольги, котрі дозволяли зігрится, бо мене дуже сильно трусило. Потім приїхала швидка, яка забрала нас в лікарню.

 Перед зіткненням ви не відчули екстреного гальмування?

Ні, не було ніякого екстренного гальмування. Ми сиділи собі розмовляли, і тут несподівано надзвичайно сильний удар. Я їхав в першому вагоні та подумав, що на цьому не закінчиться і після такого не виживають. Потім було ще кілька ударів: очевидно, нас скинуло з колії, а потім зверху впав ще один вагон. Коли вийшов, то власне таку картину і побачив. Люди кричали про допомогу, але хто там міг вибратися на гору -  самі ледве ходили.

Наскільки швидко прибули польські рятувальні служби?

Досить швидко - через 15-30 хвилин. Може, трохи швидше, бо самі розумієте, що через стан, в якому я був, міг сприймати час по іншому. Але думаю, що не пізніше.

Вони підбігли та запитали, як ми себе почуваємо, але там діялося жахіття, й важко було зорієнтуватися, кому допомагати в першу чергу. Я сказав їм про людей, котрих бачив раніше, й вони пішли туди. Ще люди у цивільному також були на місці та помагали витягувати постраждалих. Взагалі приїхало дуже багато представників різних служб, але як детально проходила рятувальна операція, не знаю, бо нас евакуювали.

Яке ваше враження від медичної допомоги у Польщі?

 Дуже позитивне, особливо у порівнянні з Україною: це небо і земля. Ніхто мене не запитав за якісь гроші. Мені лише варто сказати, що мене болить, одразу колять знеболювальне, ставлять крапельницю. Все, що треба - будь-ласка.

Лікарі сказали, коли ви зможете залишити лікарню?

 Ще точно не сказали, орієнтовно два тижні. Але я думаю, що скоріше, бо я «живучий». Крім цього, не курю і не кашляю, завдяки чому при поламаних ребрах відчуваю менший біль. Думаю, що за тиждень зможу вийти з лікарні.

 До Польщі Ви на роботу їхали?

Так. Раніше я півтора року працював водієм автобуса у Варшаві та стільки ж дальнобійником. Пізніше поїхав додому, бо закінчилися документи та треба було виробляти нові. Директор їх якраз мені зробив та подзвонив, аби я приїжджав, але я не доїхав...

Після виписки з лікарні поїдете в Україну?

Не знаю. У мене молодшому сину 2 роки та жінка на 4 місяці вагітності, тому – в принципі - підлікуюся та поїду на роботу. Мені треба годувати сім’ю. А що дома?

*** 

Ще один мешканець Львівської області 30- річний Володимир Радовець їхав в одному із трьох вагонів, які найбільше були знищені в результаті зіткнення поїздів.

 «Страшно було, коли я три години кричав у темному вагоні... Вони (рятувальники) намагалися добратися до мене, але не знали, з якої сторони», - сказав чоловік, зауваживши, що елементи знищеного вагона затиснули йому ноги, через що він не міг вибратися самостійно.

54-річний пан Володимир, котрий їхав зі своїм тезкою в одному вагоні, але попросив не оприлюднювати його прізвища, сказав, що йому дивом вдалося врятуватися.

«Один вагон відірався і летів просто в наше купе, в якому ми сиділи, чудом встиг впасти на підлогу», - сказав він.

Чоловік розповів, що він близько 1,5 години був затиснутим металевими конструкціями головою вниз, поки його не врятували польські пожежники.

Він додав, що до лікарні приходили представники залізничної компанії, котрі вибачалися перед постраждалими за аварію, залишили свої контакти та сказали звертатися, коли буде необхідна додаткова допомога.

Українка за походженням, але громадянка Польщі 23-річна Анжеліка  їхала у поїзді зі своїми дідусем та бабусею.

 «Я постраждала менше усіх, хто був у цьому купе. Трохи побилася, а загалом все гаразд», - сказала вона, зауваживши, що найбільше постраждала її бабуся.

Вона також позитивно оцінила роботу усіх польських служб, задіяних у рятувальній операції, та повідомила, що їх відвідав Генеральний консул, котрий пообіцяв допомогу.

«Консул залишив свій номер телефону та сказав, у разі чого, аби ми дзвонили і, ми, напевно, будемо це робити», - сказала вона.

Генконсул України у Кракові Віталій Максименко відвідав усіх постраждалих українців.

«Я зустрічався з лікарями, вони говорять, що небезпеки життю немає, але фахівці кажуть, і це також  моя думка, з того що, я побачив - люди потребують допомоги психолога, бо стрес зробив свою справу», - сказав консул.

Він відзначив, що усі п’ятеро українців перебували у Польщі легально, мають страховки та, крім обов’язкової медичної допомоги, яку їм надають, можуть розраховувати на компенсацію спричинених аварією матеріальних та моральних збитків.

«Ми будемо звертатися до воєводи (губернатора), аби вони нам дали конкретну інформацію, що буде зроблено для наших громадян, які постраждали, в цій аварії», - сказав співрозмовник агентства.

За його даними, компенсацію, швидше за все, будуть виплачувати польські залізничні компанії, послугами яких користувалися українці. Віталій Максименко пообіцяв, що консульство триматиме справу на контролі.

 Роман Кисіль, власкор УНІАН у Польщі

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся