Продовжуючи термін запобіжного заходу "взяття під варту", українські суди перетворюються на філію прокуратури.
Про це в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня. Україна» заявив керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій ПОРТНОВ, коментуючи нововведення у Кримінально-процесуальний кодекс.
"Я вже казав про те, що основним запобіжним заходом у правоохоронних органів є тримання під вартою. Наведу цифри, які мене дуже здивували. У 2010 році в Конотопському суді Сумської області, Артемівському суді Луганської області та Харківському районному суді Харківської області суди задовольнили 100% подань слідчих про взяття під варту. Цю інформацію минулої п’ятниці оголосила Рада суддів України, яка, за зверненням Президента України, перевіряла реальний стан справ з триманням людей під вартою. Що означає ця цифра - 100%? Це означає, що Конотопський суд є філією Конотопської прокуратури, а Артемівський суд - філією Артемівської прокуратури…" - сказав А.ПОРТНОВ.
За його словами, «у 2011 році загалом по Україні із 46 тис. подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суди задовольнили 40 тис., тобто 87%. А після подовження строку тримання під вартою (через два місяці після арешту) суди задовольнили 96% подань слідчих!». «Отже, на стадії подовження строку тримання під вартою вже будь-який український суд перетворюється на філію прокуратури", - підкреслив А.ПОРТНОВ.
Водночас він зауважив, що не лише через вину судді особи, яким обрано запобіжний захід у вигляді арешту, довго перебувають під вартою. За його словами, якщо брати статистику судових справ зокрема в Донецькій області, то виявляється, що кожен суддя розглядає 183 справи на місяць. "Це сім-вісім справ на день! Чи може суддя ефективно виконувати свою роботу? Інші учасники процесу не менш відповідальні за це. Розгляд справ, де є запобіжний захід у вигляді взяття під варту, торік відкладався через неявку прокурора 3600 разів, через неявку адвоката - 12 тисяч разів, через зрив конвойними підрозділами доправлення обвинувачуваних, які утримуються в СІЗО, - 11 тисяч разів. Свідки й потерпілі не з’являлися в суди 58 тисяч разів...
Це відповідь тим, хто запитує, навіщо в новому КПК передбачено відеоконференцію, яка може зняти як проблему явки свідків і потерпілих, так і проблему доправлення підсудних. Громадянин не муситиме їхати з іншого міста, він може зайти до будь-якого найближчого суду, включитися за дорученням суду у відеорежим і бути присутнім на засіданні", - зазначив А.ПОРТНОВ, додавши, що таким самим чином можна буде спілкуватися й з органом досудового розслідування через що судові засідання відбуватимуться швидше й якісніше.
Він також звернув увагу й на конкретні випадки. За словами А.ПОРТНОВА, «ось як аргументує слідчий необхідність узяття під варту громадянина, обвинувачуваного в дрібній крадіжці»: «Він раніше не судимий, щиросердно покаявся у скоєному, вдівець, на обліку у психіатра і нарколога не перебуває, тому може ухилитися від слідства»! Це формулювання з подання до Харківського районного суду. Смішно й сумно. А Київський районний суд Донецька ухвалює рішення про взяття під варту інваліда І групи, з ампутованими ногами, який не може існувати без сторонньої допомоги. Слідчий Київського районного відділу Донецька просить суд узяти під варту людину, обвинувачувану «в замаху на таємне розкрадання вугілля на опалення свого будинку на суму 136 грн.». На його думку, такий слідчий працювати в правоохоронних органах також не повинен.
«У зв’язку із проведеною Радою суддів роботою ми готуватимемо доручення глави держави, результатом якого має стати аналіз доцільності перебування на своїх посадах десятків таких горе-працівників. Також ми повинні ініціювати широку дискусію всередині таких інститутів, як прокуратура та адвокатура, з’ясувати, що заважало виконувати свої обов’язки», - наголосив А.ПОРТНОВ.
