Олег Скрипка показав традиційний український гламур по фен-шую (фоторепортаж)

ЗвірГуляє : Молодці!
Мої вітання та моє шанування Олегові! Я на жаль на святі не був (їздив на фестиваль у Космач) але дуже радію що воно відбулося. Варто продовжити і розширити це свято, зробити подібні дні в інших містах (уявіть собі щось подібне в Донецьку, Полтаві чи Луцьку), адже кожен регіон має свої типи вишиванок, свої особливості кроїв та візерунків!

Зозулька : Скрипка
Олег Скрипка - молодець!!!!!!!!! Робить надзвичайно важливі справи. Порівняти тільки "народну артистку Наташку Могилевську" і Олега Скрипку. Та він правильно зробив, що відмовився від цього "нродного". Вони всі не варті його мізинця!!!!!!!

м. Умань : Молодець !
Наша повага Олегу ! Наступного року приїдемо в Київ для участі в параді!

КИЯНКА : КРАЇНА МРІЙ
Моє шанування Олегові! Щиро, щиро дякую! Підтримуючи "Звіра", ПРОШУ СПРОБУВАТИ ЗРОБИТИ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ ВИШИВАНОК!

Так тримати Олеже! Супер. Щира повага до нього. : Насправді було би чудово якби щорічно проводився український всенародний день в який вдягались би вишиванки (щось схоже є в японців, які на певне свято вдягаються в національну одежу).

Zapadenec : 5+
Ось коли "Не словом а ділом!". Приклад гідний наслідування. І жодної політики при цьому... (правда Тягнибок невідомо яким боком був на цій акції, піарився мабуть на відміну від Скрипки). Олег - так тримати!

ВF : Гламур - це жлобство
Журналісти, припиніть будь-ласка вживати це жлобське слово гламур. Чи з москви відмашки чекаєте?

V : Дослідження інструмент. фольклору
Повеселилися? А тепер для вас захоплююча фольклористично-туристська програма, мета якої – пошук, запис, дослідження і збереження зразків українського традиційного інструментального фольклору (передусім природного, тобто автентичного). Ця традиція передавалася без нот, тому майже не збереглася. Її твори настільки складні, що нотної системи для запису буває недостатньо, тому розшифровщики застосовують додаткові позначки – нерідко кожен свої........................... Тож збирайтеся. Навряд чи хтось до вас проїхав вашим майбутнім маршрутом, і, головне, записав того, кого ви запишете. Отже ви будете першовідкривачем! Чудово відпочинете, матимете безліч чудових вражень і знахідок. А для декого з вас це може стати бізнесом........................ Беріть магнітофони і касети, укутані від дощу; рюкзаки, водонепроникні туристські куртки і штани, поліетиленові накидки, светри, кросівки, туристські чи поролонові килимки, спальники, намети, крупи, сухарі, сухофрукти, зелень, надійну доброякісну тушонку, аптечку, казанок, сірники тощо. І сідайте на автобуси, електрички, поїзди, літаки, автомобілі, мотоцикли, велосипеди, човни. Якщо грошей бракує, підучіть туристську справу (з інтернету, книг) та наберіть платну групу, в якій будете інструктором. Навіть багаті іноземці не відмовляться зблизька роздивитися чарівне українське село і його людей, взяти участь у дослідженні його древньої культури, невідомої досі для них. Для них це – чудовий активний пізнавальний відпочинок вдалині від міського шуму, на лоні природи, в екзотичній невідомій країні. Додаткова принада такої мандрівки – відсутність бутафорної штучності, адже ви не йдете протоптаними стежками, ви – першовідкривачі, мета яких – ліквідувати білі недосліджені плями в українській інструментальній фольклористиці. Ще легше провести спрощену експедицію, без наметів, із проживанням у готелях чи на квартирах....................... Отже, ваша група приїжджає в малодосліджений етнографічний район. Підказую: це сільські українські райони від Хмельниччини (включно) та Житомирщини до молдовського, російського та білоруського кордонів. Це землі, які найдовше були в СРСР і найбільше втратили традиційної інструментальної музики................... Оскільки обласні та районні відділи культури навряд чи мають хоч якусь інформацію про традиційних носіїв інструментального українського фольклору, можна до них і не звертатися. Та й ваше ж головне завдання – знайти не того, про кого знають, а того, про кого не відомо! Якщо ви володієте українською мовою, чемні, можете щось про себе гарне розповісти, показати авторитетні посвідчення чи просто завоювати прихильність людей, то і випадково зустрінуті в людних та інших місцях райцентру, села СТАРІ, НАЙСТАРШІ люди розкажуть вам, хто із старих людей в якому селі чи містечку грав колись на весіллях у народному ансамблі, передусім на скрипці. Традиційні скрипалі-народники – головна мета вашого пошуку. Навіть ті з них, які й ніколи не грали на весіллях, але перейняли від старших традицію. Навіть молоді, якщо такі є. Будьте наполегливими. Багато хто вам щиро скаже, що скрипалі-народники уже померли від старості. Не зупиняйтеся, питайте інших людей. Утім, якщо поблизу велике місто, можете задля економії часу відразу вирушати в глибинку. Адже біля великих міст мало що збереглося. (Продовження в наступному пості).

V : Дослідження інструмент. фольклору
(Продовження). Якщо вам пощастить знайти скрипаля-народника (навіть якщо він давно не грав і вже не зіграє гарно, як раніше), ви повинні сказати йому про мету візиту (а кінцевою метою має стати співпраця з науковцями-фольклористами задля розшифрування записів і перекладу їх на ноти). Ваша розмова з народним музикантом має бути записана на магнітофон. 1.Запишіть на магнітофон адресу вашого місцезнаходження та коротку біографію народного музиканта, передусім те, що стосується музики. 2.Запишіть на магнітофон почергове звучання струн, бо вони можуть бути настроєні не за камертоном. Це важливо для розшифровщика. 3.Розпитайте про загальний обряд народного українського весілля в даній місцевості. 4. Дізнайтеся, який склад інстументів мав український традиційний народний ансамбль у минулі століття, від якнайдавніших років до періоду останнього часу побутування таких ансамблів. Дізнайтеся, чому за сталінщини і пізніших часів скрипалям нерідко довелося грати з музикантами, що акомпонували на неукраїнських інструментах. 5. Спитайте, що і в якій послідовності гралося на весіллях. Які твори якому весільному обряду, якій події на весіллі були присвячені. 6.Перед записом кожного твору запишіть на магнітофон дані про назву і жанр твору, від кого він перейнятий і коли, якій події чи якому обряду на весіллі присвячувався. Відразу уточнюйте, чи український це твір. Адже це може бути і запозичений твір іншого народу. 7. Запишіть першу партію твору, потім другу, якщо така була, потім третю („втору”). Намагайтеся записати варіації твору, тобто його різновиди. Будьте уважними, не переривайте гру. 8. Головні інструментальні жанри, які вас мусять цікавити, незалежно від місцевості: на добридень, віват („молодим”, „батькам”, „сватам”), народні весільні марші, співані козачки (понеділкові пісні, приспівки, співанки тощо), козацькі марші. На Поділлі можуть побутувати і коломийки. Величезну увагу слід надати запису таких слабо збережених старовинних танців як гопаки і козачки. Записуйте й інші українські танці, особливо найстаріші. Поцікавтеся, що грали до кожного весільного обряду, до кожної події на весіллі, до слухання тощо. Запишіть також народну музику, яку грали під час календарних народних свят, на вечорницях тощо. 9. Фіксуйте усі місцеві назви і вирази, які вживає народний музикант, адже вас цікавить саме місцева традиція – цього села, району тощо. Як називали той чи інший інструмент чи його складові? Як називали той чи інший жанр, обряд? І т.д. Розшукайте і запишіть також інших традиційних музик: цимбалістів (тут, зокрема, зафіксуйте стрій цимбалів і дані про їх походження); басолістів (від „басоля”) та басистів; сопілкарів, бубністів. Запишіть слова приспівок та інших незнайомих пісень, їх виконання. Спробувати відновити забуті старовинні танці та інші народні твори можна, записуючи старих гармоністів. Це часто-густо колишні клубні працівники, які добряче потрудилися на ниві деукраїнізації, які можуть зіграти 1 гопак і 1 козачок – саме ті твори, якими СРСР представляв Україну і ноти яких були і є. Цікавіші -гармоністи, рідше – баяністи і акордеоністи, які хоч чомусь навчилися у старих скрипалів-народників. Від таких можна почути ніким не зафіксований ще козачок, народний український марш тощо. Але гармоністи і т. д.– не представники традиції, яка має тільки їй притаманну музичну „мову”. Як розпорядитися записами? Це матеріал для навчання того ж скрипаля-народника чи іншого традиційного музики. Адже автентичний фольклор передавався на слух. Якщо ж залучити професійного музиканта, він перекладе записи на ноти і їх можна буде опублікувати. Аудіо- і нотний архів може експонуватися в музеях, зокрема і в закордонних. Він може і повинен стати матеріалом для майбутньої дитячої школи народних музик, для дослідження науковців-фольклористів. Удачі!

PatriotUA : Do Zapadenec
ja tebe ne rozumiju. Jakshcho Tjahnybok ljubyt` Ukrai`nu i vyshyvanky to chomu vin ne mig prosto pryjty na svjato?

Лозовський : Люди добрі! Хто придумав назву статті?
Шо воно за "гламур" з "фен-шуєм", і яким боком стосується наших вишиванок і Олега Скрипки?

Zapadenec : Do PatriotUA
Я про мухи і про котлети. Те що для одних пропоганда, для інших - рекламна акція...

ТУК "Славутич" Москва : Добре, браття!
Можна провести поземельни демонстрации вишиванок: Буковина, Галичина, Закарпаття, Волинь, Подолия, Полисся, Сиверщина, Переяславщина, Донбас, Таврия и Запорижжя, Корсунь (Крим), Поморие (Одещина). А завершити в столичному Киеви на святки. Показати орнаменти, щоб просвитити людей. Покажить приклади з диаспори на Заходи и на Сходи. З пошаною!

Подолянин : День Украинського Орнаменту
Вирно. Потрибно иживити життя в инших мистах, у тому числи в малих. Ну чим славиться Немирив - одниею горилкою? А що зроблено для культурного життя на Подолии? А Тульчин, а Ямполь, а Бар, а Липовець, а ..., а ...., и т. д. Вдаримо по баварському питву украинськими традициями! (А не пияцтвом, СПИДом, наркоманиею). Добре, Олег! Добре, синку!

il : Олегу
Олегу респект і повага!!!!!!

Олександр : не дай Бог цьому перетворитися на "шароварщину" з відтінком гламуру
Олегу дійсно велика шана за те що він займається відродженням українських традицій і щирий інтерес людей говорить про те що то вдячна справа. Єдине що хотілось би зауважити - не хотілося б щоб подібні свята перетворювались в заходи де люди у вишиванках лише фоткають одне одного з вигуками "вау!" і роблять "певні традиційні речі" - як то хороводи чи співання завчених пісень. Тобто - не дай Бог цьому перетворитися на "шароварщину" з відтінком гламуру. Звичайно в умовах сучасного урбанізованого міста за цим важко вслідкувати, але ж вишиванка, народна пісня чи національна кухня мають бути не самоціллю а лише тим контекстом в якому розквітають ті глибинні почуття, емоції, спілкування, що роблять нас ближчими до розуміння життя, світогляду, гармонії з природою наших предків. Саме на це варто робити акцент, на той зміст що виражається в формі вишиванки, пісні чи чогось ще. Коли людина починає розуміти той глибинний зміст, то взагалі по-іншому вже розуміє всі ці речі. Тому думаю з осучасненням і "огламурюванням" не треба поспішати. Коли ж є глибинне розуміння на рівні світогляду, то тоді вже не страшно вплітати такі народні мотиви в мотиви сучасні, сьогоденні, не боячись втратити головне, суть... Успіхів всім нам. Шануймося і кохаймося :)

Orysia : patriotyzm
Tse ne "natsionalizm" a patriotyzm -- liubov i shana do ridnoho krayu, do narodu. Slava Olehu i rodyni.

Orysia : vinochky
Chomu tak bahato divchatok (malolitnykh) u vinkakh? Tse zovsim ne vidpovidaye -- divchyna "na pori" nosyla vinok - znak divuvannia. Malen`ki divchatka maly strichky, kvitky po bokakh, ale niyak povnyi vinok. Tse vzhe liudy pozabuvaly pravyla narodnoho odiahu (a tsykh pravyl bahato). Ale -- dobre i harno, shcho bulo tak bahato narodu. Krasa.

галя :  о празднике
праздник -браво !!красиво! и очень по украински- но ,при чем тут Cкрипка -ему для начала надо вымытЬся и не кривляться :грязные волосы и прочее да и песни ..................................

000 : по теме
Когда в космос полетим -хохлы? А в шароварах и вТанзании любой дурак ходить может., но не ходят. Видать более разумные существа, чем Скрипка-никчема.